Юрій Морозов: Перший документальний фільм про Бабин Яр був заборонений цензурою - Культура - dt.ua

Юрій Морозов: "Перший документальний фільм про Бабин Яр був заборонений цензурою"

24 вересня, 2016, 00:02 Роздрукувати Випуск №34, 24 вересня-30 вересня

"Список Шиндлера" Стівена Спілберга, "Життя прекрасне" Роберто Беніньї, "Піаніст" Романа Поланскі, "Іда" Павла Павліковського, "Син Саула" Ласло Немеша — всі ці прославлені кінострічки в різний час отримали "Оскара". І всі вони з 24 вересня об'єднаються в рамках українського фестивалю-пам'яті "Шедеври світового кіно. Фільми-лауреати премії "Оскар" про трагедію єврейського народу".

"Список Шиндлера" Стівена Спілберга, "Життя прекрасне" Роберто Беніньї, "Піаніст" Романа Поланскі, "Іда" Павла Павліковського, "Син Саула" Ласло Немеша — всі ці прославлені кінострічки в різний час отримали "Оскара". І всі вони з 24 вересня об'єднаються в рамках українського фестивалю-пам'яті "Шедеври світового кіно. Фільми-лауреати премії "Оскар" про трагедію єврейського народу". 

Проект відбудеться у столичному кінотеатрі Сінема-Сіті (ТРЦ Ocean Plaza). Крім оскароносних стрічок, глядачам покажуть і документальні фільми на цю ж тему. 

Адже саме 29 вересня 1941-го, за наказом окупаційної адміністрації, особи єврейської національності були зобов'язані з'явитися до Бабиного Яру. На 30 вересня жертвами розстрілів стали 33 771 людина. Масові вбивства тривали до виходу німецької армії з міста. За офіційним даними, в Бабиному Яру розстріляли близько 100 тис. киян, переважно євреїв.

Про проект "Шедеври світового кіно" розповів кінознавець, продюсер і автор концепції цього фестивалю — Юрій МОРОЗОВ. 

— Юрію Зіновійовичу, до програми проекту "Шедеври світового кіно" з художніх фільмів про трагедію Голокосту увійшло п'ять стрічок. Які інші фільми на цю тематику розглядалися, але не ввійшли до фестивальної програми? 

— У нас був дуже чіткий критерій відбору: показати кінострічки, які відзначені премією "Оскар" останніх років. Адже фільмів про Голокост багато. А це престижні картини на цю тему. Адже фестиваль так і називається "Шедеври світового кіно". 

Перед показом картин буде їх презентація посольствами різних країн. Причому в одному залі буде показ ігрового кіно, а в іншому — у денний час — ретроспектива документальних фільмів. Це фільми і українських, і іноземних режисерів. Загалом, міжнародний проект. Документальним стрічкам передуватиме діалог з директором Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським, а також представниками знімальних груп. 

— На ваш особистий художній смак, у котрій зі стрічок, що ввійшли до програми (або що навіть не ввійшли), автори найглибше розкрили трагічну тему?

— Жодній із картин я б не віддав перевагу. Всі стрічки досить різні й чудові. І за художньою глибиною, і за драматизмом, і за силою характерів, і за авторським підходом. Примітно, що, поряд із визнаними метрами — Стівеном Спілбергом, Романом Поланскі, у фестивалі фільми майстрів нового покоління — "Іда" Павла Павліковського та "Син Саула" Ласло Немеша. Це свідчить про те, що молоді режисери звертаються до трагічної теми, ця історична рана ниє й не гоїться. Що дає привід митцям для міркувань і занурення в матеріал. 

— Цікаво дізнатися, чи доводилося вам особисто спілкуватися з кимось із режисерів, чиї фільми увійшли до програми, — Романом Поланскі, Ласло Немешем, Роберто Беніньї, Стівеном Спілберомг, Павлом Павліковським? 

— Ні, особистого спілкування з режисерами у мене не було. Роман Поланскі був гостем фестивалю "Молодість". Стівен Спілберг також бував у Києві на презентації стрічки "Назви своє ім'я по буквах". Адже в основі цього фільму — задокументовані фондом Стівена Спілберга спогади очевидців про трагедію в Бабиному Яру. 

Морозов
"Список Шиндлера"

— Наскільки українське документальне кіно, на ваш погляд, зуміло показати трагедію Голокосту, і які з документальних стрічок, представлених на фестивалі, порекомендували б глядачеві особисто ви? 

— Проблема в тому, що трагедія Голокосту — це трагедія у квадраті. У 1941-му були масові розстріли. Але потім — у радянські часи — ця трагедія замовчувалася. Багато років глибокий яр використовувався як міський смітник. Потім його "замили", засипали й перетворили на пустир. На початку 60-х запланували побудувати парк і стадіон, а навколо — новий житловий масив. 

Міська влада намагалася повністю стерти пам'ять про це трагічне місце. Саму назву Бабин Яр, що стала загальною, замінили на Сирецький Яр, а місце загибелі понад 100 тис. євреїв стало офіційно називатися "місцем розстрілу жертв фашизму в Шевченківському районі".

А вже про те, щоб знімати документальні фільми на цю тему, в радянські часи взагалі не йшлося. 

Перший документальний фільм "Бабин Яр. Правда про трагедію" вийшов на екран тільки 1991-го. Шлях стрічки до екрану тривав 10 років. Фільм створений у Радянському Союзі в 1980 р. за сценарієм Олександра Шлаєна режисером Володимиром Георгієнком і був заборонений радянською цензурою. У тій картині використано документальні кадри часів війни, свідчення очевидців і учасників подій тих років. Дикторський текст читала Ада Роговцева.

Правда, була також спроба ще в 1950-му зняти фільм про Бабин Яр. Але кадри тих зйомок увійшли в іншу стрічку Рафаїла Нахмановича — "Віктор Некрасов. На "Свободі" і вдома". 

Це відома історія. Віктор Некрасов з іншими письменниками прийшли покласти квіти на місце трагедії. Вони виступили з промовою, мовляв, тут має бути пам'ятник. Але потім з'явилася міліція, і всіх розігнали.

У нашій документальній програмі — чудовий фільм "Назви своє ім'я по буквах" Сергія Буковського. Фонд Стівена Спілберга збирав записи кілька років. Також у документальній програмі нова стрічка — "Крик чорнозему" (2015) режисера Сергія Череватого. 

— Чому для формату фестивалю ви все ж таки вибрали фільми-лауреати "Оскара", адже є й престижні міжнародні кінофестивалі, де, очевидно, також були помітні стрічки на цю тему?

— Премія "Оскар" — знак високої якості. Тим більше підзаголовок нашого фестивалю — "Шедеври світового кіно". "Оскар" — найвища нагорода. Майже кожен із цих фільмів відзначений нагородами й на інших відомих форумах. 

Морозов
"Життя прекрасне"

— Свого часу ви були редактором відомої картини "Дамський кравець" з Інокентієм Смоктуновським у головній ролі…

— У практиці державного кінематографу "редактор кіно" — це сучасний креативний продюсер: робота над літературним і режисерським сценарієм, перегляд знятого матеріалу та його обговорення. 

Це була перша спроба зробити ігрове кіно в Україні про Бабин Яр. Ще в 1944-му режисер Марк Донськой зняв стрічку "Нескорені", де проходила тільки сюжетна лінія, пов'язана з Бабиним Яром. І по тому ігрових фільмів на цю тему не було. 

І ось 1990-го за мотивами однойменної повісті Олександра Борщаговського київський режисер Леонід Горовець зняв художній фільм "Дамський кравець" з Інокентієм Смоктуновським у головній ролі. 

Показані реальні події, що відбувалися в окупованому Києві, є образи київських євреїв та їхніх сусідів. Тих, хто, ризикуючи своїм життям, допомагав євреям втекти з окупованого міста. І тих, хто холоднокровно здавав своїх сусідів фашистам, щоб заволодіти їхнім майном.

Режисер Леонід Горовець запропонував мені взяти участь у цій роботі. У головній ролі — Смоктуновський, а це критерій художньої якості. Тетяна Васильєва знялася в драмі в ролі доньки героя — Соні. Сам Інокентій Михайлович, надзвичайно добра, мила людина, зумів і у фільм багато додати від своєї особистості, свого характеру. І виходить, що ця камерна історія завдяки такому точному акторському проникненню набула великого масштабу. У період зйомок я спілкувався з актором. Мені навіть пощастило взяти в нього інтерв'ю. 

— Не так давно з'являлася інформація про наміри київського й голлівудського режисера Вадима Перельмана зняти фільм про Бабин Яр. Відомо вам щось про це?

— Докладно про такі плани нічого не знаю. Але якщо до цієї теми підійде режисер такого рівня, як Вадим Перельман, потрібно буде мати достойний літературний матеріал, важливі нові незаїжджені аспекти й авторський погляд. Як це вийшло у режисерів, котрі зняли картини "Іда" та "Син Саула". 

Деталі

Фестиваль "Шедеври світового кіно" відкриває "Іда" Павла Павліковського — найкращий фільм іноземною мовою 2015 р. за версією Американської кіноакадемії. 

У програмі — дебют угорського режисера Ласло Немеша "Син Саула", що отримав Оскар-2016 як найкращий фільм іноземною мовою, а також Гран-прі Каннського кінофестивалю. "Життя прекрасне" італійського режисера Роберто Беніньї — володар трьох "Оскарів" 1999-го; "Піаніст" Романа Поланскі з Едріаном Броуді в головній ролі отримав три "Оскари" 2003-го. "Список Шиндлера" Стівена Спілберга удостоївся семи золотих статуеток від Американської кіноакадемії 1994-го. 

У денний час 25—28 вересня відбудуться покази документальних стрічок про Голокост: "Крик чорнозему" (Україна), "Прощавайте, дядьку Шварц" (Ізраїль), "Для тебе розкриються небеса" (Ізраїль), "Назви своє ім'я по буквах" (Україна—США). Перед показами — вступне слово директора Українського центру вивчення історії Голокосту, історика Анатолія Подольського.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво