Топ Новини

Хто вкрав дороги?

26 лютого 2013 в 14:51

Статтю про дорожнє будівництво в нашій країні переважно фінансують автомобілісти. Відповідно є й певна логіка — що більше їздиш, то більше платиш державі за дороги. Тільки в нашому випадку вийшло якось негоже: пальне купили, податки сплатили, а доріг немає.

Останнім часом найактивніше обговорюваною темою стало зникнення в Україні доріг. Корки, поломки автомобілів, нерви. Праведний гнів обрушився на найбільш досяжного і зрозумілого всім винуватця — "Укравтодор". І хоча про масштаби розпилу в тій організації ходять легенди, пиляють там те, що надходить із державного бюджету. Тому першопричиною дорожнього жахіття є недофінансування цієї статті державою. Але найбільш обурливим є інше. Річ у тім, що горезвісну статтю про дорожнє будівництво в нашій країні переважно фінансують... автомобілісти. Відбувається це включенням акцизів у вартість нафтопродуктів. У ціні бензину акциз становить близько 20%, або 2,2 грн/л (за середньої вартості літра 11 грн), у дизпальному — приблизно 50 коп./л. Відповідно є й певна логіка — що більше їздиш, то більше платиш державі за дороги. Тільки в нашому випадку вийшло якось негоже: пальне купили, податки сплатили, а доріг немає. Куди пішли сплачені автомобілістами мільярди гривень?

Пшонка і Калетнік поспішають на допомогу

Офіційно наявність проблеми зі збором "бензинового" акцизу наприкінці січня підтвердило Міністерство фінансів України. Там підрахували: 2012 р. у тіні залишилося близько 22,3% ринку бензину, або близько 939 тис. т. "Умовні обсяги недонадходжень акцизного податку і ПДВ внаслідок скорочення легального імпорту і використання окремими господарськими суб'єктами схем ухиляння від сплати податків 2012 р. становили понад 4 млрд грн", — пише Мінфін у відповіді на депутатський запит Артема Пшонки. Останній же своїм зверненням до міністерства вирішив спростувати інформацію колеги, "свободівця" Юрія Сиротюка, про масову контрабанду пального групою компаній "Газ Україна" (син генпрокурора фігурував у запиті як куратор групи від реальних бенефіціарів). Отримавши від СБУ і, зрозуміло, від Генпрокуратури цілком передбачувану відповідь про відсутність якихось порушень, у випадку з Мінфіном вийшов ляпсус. Так сталося, що завдяки пану Пшонці ми тепер маємо офіційне підтвердження факту масової несплати акцизного збору з нафтопродуктів. А це дуже важливо, бо деякі зацікавлені особи, зокрема останній глава митниці Ігор Калетнік, цей факт категорично спростовували.

Проблема тінізації ринку нафтопродуктів не нова. Уже помічено, що відхід "наліво" паливних акцизів і ПДВ повністю збігається з періодами перебування у владі Партії регіонів. "Дочки" полтавського СП "Тайстра", які наказали довго жити 2007 р., знову з'явилися 2010-го в особі сумної пам'яті ДП "Лівела". За розрахунками Держмитслужби, за неповні півроку за рішенням судів фірма з трьома співробітниками не сплатила в бюджет близько 3 млрд грн. У 2011 р. "Дзеркало тижня. Україна" докладно писало про схему контрабанди через Феодосійську нафтобазу, яка перебуває у віданні Міненерговугілля і функціонує за сприяння митників. Збитки бюджету тоді оцінювали в 1 млрд грн. Треба було б зробити висновки? Схоже, зробили: 2012 р. втрати акцизів досягли рекордних розмірів — 4 млрд.

Візьму на себе сміливість стверджувати, а нижче спробую довести, що й нині головне джерело проблем — контрабанда, хоча очевидно є втрати й від внутрішнього "виробництва". У своєму недавньому інтерв'ю ZN.UA, яке волею долі вийшло відразу після гучного запиту Сиротюка, колишній глава Держмитслужби, а нині віце-спікер Верховної Ради Ігор Калетнік заявив про неможливість існування в нинішніх умовах масштабних схем контрабанди нафтопродуктів. Він же підказав і можливий спосіб перевірки на наявність контрабанди. "Можна оперувати неперевіреними анонімними "сигналами", а можна — конкретними фактами, згідно з якими обсяги зафіксованих Митною службою нафтопродуктів збігаються з даними "Укрзалізниці" про їх ввезення", — обурювався віце-спікер. "Сьогодні в "Укрзалізниці" одна з найкращих систем електронного контролю даних перевезених товарів. І вона практично в онлайн-режимі може відповісти, де перебуває кожен її вагон, і що він перевозить. У відомстві це дуже чітко фіксується. Тому те, про що ви говорите (про контрабанду. — Авт.), у принципі нереально. Щойно "Укрзалізниця" фіксує перетинання кордону, ця інформація в автоматичному режимі надходить на митницю. На всіх станціях переміщення через кордон перебувають прикордонники і митники. Одночасно фіксуються документальні дані, що це за товар, номери вагонів і відповідні до них документи. Все це відбувається в електронному вигляді".

Однак схоже на те, що пан Калетнік зазначене ним порівняння митних і залізничних даних не робив. Інакше цього інтерв'ю не було б. І ось чому. У згаданому листі Мінфіну йдеться про імпорт торік 2,03 млн т бензину. Своєю чергою, за даними "Укрзалізниці" 2012 р. в Україну з-за кордону в режимі імпорт надійшло 2,742 млн т бензину. Різниця в даних становить трохи більш як 700 (!) тис. т, або 25% від усього імпорту! Після цього починаєш розуміти, чому пан Калетнік волів залишитися в парламенті...

 "Металіст" замість доріг

У своєму депутатському запиті Юрій Сиротюк стверджує, що схему контрабандних поставок нафтопродуктів 2012 р. було розроблено і реалізовано групою компаній "Газ Україна", лідером якої є такий собі Сергій Курченко. Цей молодик 27-ми років недавно став власником харківського "Металіста", за який, за даними ЗМІ, міг заплатити попередньому власникові Олександру Ярославському до 300 млн дол.

У відповідь на обвинувачення в контрабанді пролунала переконлива заява: "Група компаній "Газ Україна" та її дочірні компанії взагалі не є прямими імпортерами світлих нафтопродуктів". Цікаво, хто ж у такому разі забезпечує пальним "український енергетичний холдинг, що динамічно розвивається", як пише про себе "Газ Україна" у щотижневих прес-релізах? Адже, звичайно, всі енергетичні гіганти саме й сильні тим, що мають прямі зв'язки з виробниками і замикають на собі весь ланцюжок поставок. Звідки пальне й які обсяги його поставок на ринок, "Газ Україна" чомусь не говорить. Спробуємо зробити це за неї.

Спецоператором згаданої групи з поставок нафтопродуктів є ТОВ "Газ Україна 2020", яке з квітня 2012 р. почало пропонувати бензин А-92 і А-95 зі станцій Світловодськ (Кіровоградська обл.), Чорноморська (Одеська обл.), Миронівка (Київська обл.). У зв'язку зі збільшенням обсягу поставок бензину, а також розширенням асортиментів за рахунок дизельного пального наприкінці 2012 року кількість "накопичувальних пунктів" поповнилася станціями Коломак, Власівка (Харківська обл.) і Гречани (Хмельницька обл.). За даними залізничних експедиторів, до 2012 р. ці станції або взагалі не використовувалися для поставок палива, або приймали нафтопродукти епізодично.

За наявними даними, на нафтобазах, "прописаних" на цих станціях, такі собі ТОВ "Букаєвиця ЛТД", ТОВ "Зовнітрансгаз", ТОВ "Т-Транс" і ТОВ "Експрес-Тариф" облаштували ліцензійні митні склади. Зазвичай потреба створювати такі склади продиктована можливістю переміщати імпортний товар територією країни під митним контролем із подальшою поступовою сплатою акцизів і мит у міру випуску товару на внутрішній ринок. Утім, це в ідеалі. Що ж відбувається фактично в нашому випадку — невідомо. Але податками тут не пахне. Так, попри чималі поставки бензину у зазначених нових напрямках, нових потужних імпортерів Держмитслужба торік не зафіксувала (про це говорить у своєму інтерв'ю і Калетнік), а всім відомі нафтотрейдери минулого року знизили обсяги імпорту, тому що частково були змушені перейти на обслуговування "Газ Україна 2020" (інакше можуть бути проблеми на митниці).

Сумарно з квітня 2012 р., коли "енергетичний холдинг, який динамічно розвивається", почав програму з поставки нафтопродуктів, що дивним чином збіглося з початком бюджетних проблем зі збору "бензинового" акцизу, на перелічені станції надійшло 608,3 тис. т високооктанових бензинів і майже 
80 тис. т дизпального. Згодом це пальне розподілялося саме компанією "Газ Україна 2020", інших постачальників із тих місць немає. Все це дозволяє стверджувати, що коли ця структура й не є прямо оператором контрабандних поставок, то вже точно є видимою частиною цієї схеми, потягнувши за яку можна було б витягти назовні всю конструкцію. Однак митниця, СБУ, Генпрокуратура, податкова служба і міліція не бачать у цьому потреби. Тим часом неважко помітити, що прокручений по зазначених периферійних станціях обсяг бензину становить понад 80% від різниці, яка утворилася за "методом Калетніка" — між завезеним і розмитненим бензином. Цей обсяг також являє собою дві третини від розміру акцизної дірки, яку вирахував Мінфін — близько 3 млрд грн. Мільярд, що залишився, або близько 300 тис. т, — це скоріше "внесок" українських виробників, зокрема й так званих альтернативних палив із вмістом спирту понад 30%, які не обкладаються акцизом.

* * *

Безперечно, крапку в цій історії, а з нею й в історії діяльності "Газ Україна" на ринку нафтопродуктів могла б поставити злагоджена робота силових відомств. Однак небажання силовиків помічати очевидні речі переконує в санкціонованій діяльності "енергетичного угруповання". Кажуть, що "2020" у назві "бензинового" оператора є своєрідною психологічною зброєю, покликаною показати всім, що робота компанії під нинішнім "дахом" протриває мінімум до закінчення другого президентського терміну Віктора Януковича. Мовляв, не рипайтеся. Тож як, до 2020-го доріг ми не побачимо? 

Нещодавно в Youtube з'явилося цікаве відео, ознайомитися з яким можна по лінку: http://youtu.be/A92znG_YCNY

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • KryveOzero 15 марта, 07:18 Що тут "попишеш"- гопота вона і є гопота.... Шила в мішку не сховати, а їх треба зібрати і вивезти на мішках з грошима десь в район Якутії, уявляєте- сидять на "баблі" пАсЄрЄд вічної мерзлоти.... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама