Де — теля, а де — немовля

Реформи минущі, а класика вічна. Спостерігаючи за метушнею, яка вчинилася навколо новостворюваної системи контролю харчової продукції в Україні, раз за разом спливає в пам’яті незабутній Остап Бендер з його «…Вистачить з нас державної діяльності. Настав час зайнятися справою». От і наші великі комбіна… вибачте, реформатори, вочевидь, так вважають, затіявши «за євродосвідом» реформування системи контролю продовольства та харчування в країні. Для цього вирішено створити єдиний контролюючий орган на основі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. На це рішення не забарилася реакція головного державного санітарного лікаря РФ Г.Онищенка, який заявив, що передача повноважень контролю харчових продуктів ветеринарній службі означає де-факто «визнання громадянина України твариною». За цією заявою, гостро сприйнятою в нас на дипломатичному рівні, з’явилася друга, з приводу низької якості українських сирів, з попередженням про те, що Росії доведеться посилити контроль за сільгосппродукцією з України і навіть обмежити її ввезення.