Девальваційний керосин

25 лютого 2015 в 17:08

Рефінансування банків може бути одним з каталізаторів нинішнього падіння гривні. Тим не менше, 19 лютого НБУ видав "Приватбанку" чергові 2,28 млрд грн. 

Василь ПАСОЧНИК, Юрій СКОЛОТЯНИЙ

На тлі останніх витків девальвації та суспільної істерії з цього приводу Нацбанк видав Приватбанку і Ко ще понад 2,5 млрд грн. Виникає логічне питання про можливий зв'язок цієї та інших "підтримок ліквідності" з курсовим знеціненням гривні, співвідношення якої з американським доларом останніми днями впритул наблизилося до позначки 40. Однією рукою вводячи адміністративні обмеження на ринку, іншою Нацбанк підливає пальне у вогонь девальвації. 

Офіційно

У четвер, 19 лютого, правління НБУ прийняло постанову про виділення Приватбанку стабілізаційного кредиту на 2,28 млрд грн на два роки "для забезпечення своєчасного виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками — фізичними особами", повідомляє прес-служба Нацбанку. Також установа отримала черговий транш стабілізаційного кредиту — на 309 млн грн (згідно з рішенням НБУ від 4 грудня 2014 р.).

"Під час прийняття цього рішення регулятор керувався тим, що в ПАТ КБ "Приватбанк" зосереджено 26% від обсягу вкладів фізичних осіб по банківській системі та 15% активів банківської системи, а сама фінансова установа є найбільшим банком України і має статус ощадного спеціалізованого (кошти фізичних осіб становлять більше 50% пасивів банку).

Як забезпечення за кредитом рефінансування Національного банку України надано цілісний майновий комплекс та поруку власника істотної участі в ПАТ КБ "Приватбанк". Оцінку застави здійснила одна з провідних міжнародних аудиторських компаній, що відповідає критеріям, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України", — констатують у НБУ.

При цьому в центробанку уточнюють, що минулого тижня два банки отримали стабкредити на 2,665 млрд грн. Також у Нацбанку повідомляють, що НБУ вже надав банку "Фінанси та кредит" перший транш на 76 млн грн з раніше анонсованого стабкредиту на 700 млн грн.

"Однією з умов надання кредиту рефінансування зазначеним банкам є його використання виключно для виконання своїх зобов'язань перед фізичними особами", — йдеться в повідомленні центробанку.

Питання без відповідей

Однак при цьому не зазначається, як саме на практиці забезпечується виконання цієї умови, оскільки здатність навіть найкваліфікованішого та найчеснішого куратора здійснювати належний контроль за фінансовими операціями в такій величезній установі, як "Приват", викликає серйозні сумніви. Як залишається під питанням і те, чи проводилася регулятором до видачі стабкредиту належна перевірка наявності у банку альтернативних джерел фінансування, зокрема, валютних коштів на закордонних рахунках банку та/або пов'язаних структур?

Зазначимо, що раніше — до офіційного оприлюднення повідомлення — DT.UA надіслало до НБУ та Приватбанку запит з приводу факту видачі стабкредиту, а також деталей наданого фінансування. Інформація на сайті НБУ з'явилася невдовзі після отримання установою звернення нашого видання.

Окрім вищезазначеного, нас цікавило:

Чи отримав КБ "Приватбанк" весь запитаний ним обсяг коштів і чи претендує в подальшому на отримання нових сум? Якщо так, то в якому обсязі?

Чи не вбачає Національний банк залежності між обсягами операцій з рефінансування/підтримання ліквідності банків і посиленням девальваційного тиску на гривню?

Чи відслідковує НБУ обсяги валютних авуарів (тобто коштів, які зберігаються на закордонних рахунках) українських резидентів (фізичних та юридичних осіб) і пов'язаних структур? Якщо так, то якими на сьогодні вони є та якою була їх динаміка за останній рік? Якщо ні, то чому такі дані не збираються з огляду на критичність ситуації на валютному ринку України?

Поки що ми очікуємо на відповідь, а тим часом, за даними джерел нашого видання, заставу під стабкредит на 2,28 млрд грн для Приватбанку могли надати енергетичні компанії, пов'язані з власниками фінустанови. При цьому вони зауважують, що Приватбанк просив у регулятора стабкредит на 5 млрд грн.

Також нагадаємо, що згідно з офіційними даними Нацбанку в січні поточного року він уже надав "Привату" стабкредити на 2,38 млрд грн (а також Укргазбанку — на 520 млн грн).

За офіційною статистикою Нацбанку, в 2014 р. Приватбанк отримав від регулятора рефінансування строком від 30 днів на суму близько 20,8 млрд грн, причому стабкредити (які надаються мінімум на два роки) з них становили 9,9 млрд грн.

У четвер, 19 лютого, Нацбанк повідомляв, що рефінансування строком на 30 і більше днів, яке було видане до 16 числа поточного місяця, отримали 11 банків на суму 400 млн грн (серед них Фідобанк, "Альфа-Банк", "Хрещатик", "Кредит Дніпро", "Київська Русь", Діамантбанк, "Оксі Банк", ПУМБ, "Ідея Банк", "Авант Банк", "Фінансовий партнер").

На думку опитаних DT.UA експертів, рефінансування банків може бути одним з каталізаторів нинішнього падіння гривні — як прямим (спекуляції банків), так і опосередкованим (скажімо, через повернення гривневих депозитів, за які клієнти банків на ринку й купують валюту).

Хоча, слід наголосити, цей фактор не єдиний. Як мінімум, ще є незабезпечена емісія НБУ через монетизацію ОВДП для покриття дефіциту держбюджету (який не наважується скоротити уряд. — Ред.); квазіфіскальні платежі центробанку до держскарбниціи (за статтею перевищення доходів над видатками торік); падіння економіки на тлі війни в Донбасі; скорочення припливу валютної виручки експортерів; раніше сформований попит імпортерів на валюту; виведення валюти за кордон з допомогою фіктивних імпортних контрактів; панічні настрої на ринку тощо.

Для довідки

Уточнимо, що з початку року до 24 лютого портфель ОВДП у НБУ збільшився на 20,2 млрд грн (за аналогічний період 2014 р. — на 14,5 млрд). У січні цей показник становив 9,6 млрд грн.

Згідно з чинною редакцією держкошторису-2015, Нацбанк має перерахувати до бюджету 65,4 млрд грн у частині перевищення доходів центробанку над його витратами (що фактично є незабезпеченою емісією), причому до 25% цієї суми — до 11 травня (у проекті держбюджету, який вніс до парламенту уряд, передбачене зменшення зазначеної суми на майже 5 млрд). З огляду на те, що традиційно ситуація з надходженнями до держскарбниці найскладніша в січні-лютому, саме на цей період традиційно припадає основна маса відповідних платежів НБУ (конкретні дані за минулий місяць досі не опубліковано).

За офіційними даними Нацбанку, в понеділок-вівторок він надав банкам рефінансування на 1 млрд грн, але це були кредити овернайт (залучаються банками в основному для виконання нормативів НБУ), за весь минулий тиждень — на 11,6 млрд грн (в основному овернайти), що більше, ніж за весь січень (9,88 млрд грн). Водночас зауважимо, щоденна статистика НБУ не включає даних про погашення банками раніше взятих кредитів рефінансування.

За щомісячними даними НБУ (які вперше було опубліковано нещодавно), в січні сальдо (різниця) між обсягами кредитів, наданих ним для банків і ФГВФО, та обсягами повернення раніше наданих їм кредитів становило 1,3 млрд грн.

 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Курс валют
USD 25.49
EUR 28.47
Останні новини