Україні і її друзям на Заході варто набратися терпіння – міністр оборони США

Друзям України варто готуватися. У демократів також немає причин прикрашати дійсність. Дональд Трамп вирішив, що Україна – це не справа США.

Про це в статті для Atlantic Council пише американський міністр оборони Еш Картер, нагадуючи про те, як кандидат-республіканець під час кампанії говорив, що війна в Україні "стосується Європу більше, ніж нас".

Картер зауважує, що Трамп неодноразово хвалив російського авторитарного президента Володимира Путіна, з яким хоче вступити в союз. А відставному генералу Майклу Флінну, який став одним з головних радників Трампа у зовнішній політиці, заплатили за те, щоб він прийшов на десяту річницю російського пропагандистського телеканалу RT і сидів поруч з російський президентом. Кандидат-республіканець і сам виступав в ефірі російської пропаганди.

"Які угоди адміністрація Трампа укладе заради "національних інтересів"? А що, як його ідеї про "знову велику" Америку синхронізуються з баченнями Путіна про те, як зробити великою Росію? Привіт, сфери впливу! Прощавай, просування демократії", - пише Картер.

Американський міністр оборони дає три поради друзям України, які підтримують її інтеграцію в євроатлантичний простір і вірять, що розвинена демократія і права людини в інтересах Америки.

Варто стежити за тим, як команда Трампа, складена з суперників, переграє сама себе. Лояльний до істеблішменту і друг голови комітету з бюджету Палати представників Рейнс Прібус стане головою адміністрації в Білому домі. Правий демагог і запеклий ворог спікера Палати представників у Конгресі Стів Баннон стане головним стратегом нового президента. Друг Путіна і провокатор Майкл Флінн, який в минулому очолював військову розвідку, а під час кампанії вимагав "закрити" кандидата-демократа Гілларі Клінтон у в'язниці, тепер названий радником з питань національної безпеки. І це все в той час, коли Трамп розглядає на посаду Держсекретаря Мітта Ромні, який в 2012 році назвав Росію "геополітичним ворогом номер один" для США.

Чого добивається Трамп? Адміністрація Авраама Лінкольна об'єднала також суперників. 16-й президент США хотів об'єднати країну після громадянської війни і звести її зі шляху розпаду. В нього також були унікальні лідерські навички.

"Надзвичайні особисті якості Лінкольна дозволяли йому заводити дружбу з людьми, які до цього виступали проти нього. Він міг загладжувати ображені почуття, залишені без уваги і здатні перерости в постійну ворожість. Він міг взяти на себе відповідальність за помилки підлеглих і легко розділяти кредит", - писала Доріс Кірнс в книзі "Команда суперників".

Але, на думку Картера, 45-й президент США зітканий зовсім з іншого. Перша порада американського міністра оборони друзям України – бути терплячими. Зовнішня політика Трампа в його перший рік роботи може дуже відрізнятися від тієї, яку він буде проводити в другий чи третій рік. Це пояснюється тим, що члени його команди будуть конфліктувати один з одним.

По-друге, нехай реалісти говорять. Політолог і професор Гарвардського університету Стівен Волт чекає від президента, який сказав, що нам "начхати, як Путін керує своєю країною" чи що Москва робить в Україні, певного миру, заснованого на старій моделі ведення зовнішньої політики. Але сьогоднішні висловлювання реалістів продиктовані не лише байдужістю до моральної сторони всіх цих проблем, а також і тим, що вони забувають про порядок денних ворогів.

"Путін хоче, щоб Європа була слабка, поділена і залежна. Він хоче розділити НАТО. А що нам потрібно від цієї частини світу? Так само і в Сирії. Путін хоче військово-морські і повітряні бази в Сирії, розширення впливу в Середземноморському регіоні і скорочення американського впливу на Близький Схід. Окрім знищення ІДІЛ, чого ми ще хочемо від цього регіону? Крім того, як новий головнокомандувач відреагує, якщо ті ж спецслужби Росії, які нашкодили Гілларі Клінтон в 2016-му році, раптом використають ті ж кібератаки для підриву його президентства в 2017-му чи 2018-му році?" - пише Каретр.

Порада міністра в тому, що чекати провалу нового так званого "націоналізму-реалізму", який приречений через свої внутрішні протиріччя. Президент Трамп може змінити свій курс, якщо зрозуміє, що його обіграли.

"Це означає, що варто політично і інтелектуально готуватися до моменту, коли ми опинимося на іншому боці мінливих вод. І тут не лише українські реформи повинні продовжуватися. За межами президентства Обами і Трампа, ми повинні закласти фундамент для американської зовнішньої політики, яка поєднає інтереси з ідеалами і намірами добитися переконливих результатів", - йдеться в статті.

Тим часом, за Клінтон проголосували на 2 мільйони виборців більше, ніж за Трампа. Незалежно від того, наскільки істотним виявиться розрив, він не змінить підсумків виборів. Президентом стане Трамп, який, імовірно, отримає 306 з 583 голосів у колегії вибірників.

У свою чергу, видання Financial Times писало, що радість Путіна від перемоги Трампа скоро випарується. В Москві неодноразово відзначали примхливість і легковажність Трампа. А Путін теж зробив непередбачуваність частиною свої манери в політичній поведінці. Але російський президент всже ж прагне, щоб його вороги і друзі були послідовними. І такої послідовності не варто чекати від Трампа.