Путін – непередбачуваний розвідник-невдаха – Washington Post

Жорстку політику президента Росії Володимира Путіна списують на звички, успадковані від служби в КДБ. Однак, він не зробив великої кар'єр у спецслужбах СРСР через свою ненадійність і непередбачуваність, які дуже проявляються в часи його правління.

Про це на сторінках Washington Post пише відповідальний редактор видання Джим Хогленд.

"Колишній офіцер КДБ, який сидів переді мною, підняв свою руку, щоб перебити мій монолог про гібридну війну в Україні, яку розв'язав Володимир Путін. Я гадав, що вона має всі ознаки, що до неї має відношення хтось, що служив в радянській розвідці, хто використовує обман як стратегію. "Чекай!", - гаркнув мій співрозмовник, - "Правда в тому, що він не один із нас". Я лише кліпнув очима", - пише оглядач додаючи, що інший ветеран КДБ, який сидів поруч, підтвердив твердження колеги.

Автор зауважує, що за місяці розмов з американськими і європейськими розвідниками в нього склалося враження, що Путін був шпигуном-невдахою.

"В системі його сприймали як людину ризиковану, яка не усвідомлювала тяжкі наслідки можливих невдач. Тоді в КДБ не схвалювали ризик", - сказав один із співрозмовників оглядача.

Така характеристика Путіна краще підходить до його дій на чолі Кремля. Він демонструє відкриту зневагу до думки російського народу і байдуже ставиться до наслідків своєї військової авантюри в Україні. Також він ігнорує економічні проблеми своєї країни і обурення світової спільноти. Колишні співробітники західних спецслужб розповіли, що в 1985 році Путін почав служити в периферійному Дрездені, а не отримав більш відповідальне місце в Берліні. Після служби його відправили в Санкт-Петербург, а не в Москву. Один із колишніх розвідників пояснив оглядачу, що це був сигнал Путіну "змінити поле діяльності".

Автор зауважує, що в часи президентства Путін проявляв хитрість і здатність будувати тактики. Але в цей же час, він продемонстрував небезпечну готовність йти на великий ризик навіть тоді, коли його плани зазнали невдачі. Автор пише, що США поводиться стримано в питанні війни в Україні. І, швидше за все, на це є причини. Однак він не радить західним політикам розраховувати на те, що Путін буде поводитися так само.

"Неможна також будувати політику на позиції деяких стратегів, що ми повинні погодитися на постійний нейтралітет України, щоб не підштовхнути слабку Росію до колапсу, який би став загрозою для світової стабільності", - йдеться в статті.

Автор зауважує, що саме безвідповідальні і ризиковані вчинки Путіна визначають, наскільки швидко Росія остаточно потоне в економічному занепаді і політичній ізоляції. Він радить Заходу чекати і готуватися до нових криз, які може спровокувати Путін. В цей же час, видання Gazeta Wyborcza спробувала пояснити популярність російського президента тим, що авторитарний Путін подобається "радянській людині" .

Дослідження виявило, що населення майже половини республік колишнього СРСР позитивно оцінює політику Путіна. Найвищу підтримку російський президент здобув у Таджикистані. Тут ним захоплюються 93% опитаних. Крім того, Путін популярний в Киргизстані, де 79% респондентів висловилися позитивно про нього. Найнижчий відсоток популярної в Україні – лише 6%.

Старший співробітник Legatum Institute Петро Померанцев писав на сторінках Financial Times, що Путіна можна перемогти новинами і серіалами. Експерти Endowment for Democracy радять створити інформаційні агенції чи телеканали новин, які будуть звертати увагу на теми, яких Москва уникає.

Варто готувати інформаційні матеріали про ситуацію в російській медицині, в школах, судах тощо. Також експерти радять демонструвати росіянам документальні фільми на соціальну тематику: драматичні фільми про школи і шпиталі, реаліті-шоу про етнічну напругу в країні.