Кремль не чекає, що Греція тепер змусить ЄС відмовитись від санкцій – FT

Тінь Володимира Путіна переслідує Європу. Коментатори, схильні до підозр, знаходять його втручання у всьому, і криза в Греції не стала виключенням. Багато експертів навіть допустили, що Кремль міг створити партію "Сіріза" для того, щоб зруйнувати ЄС з середини чи принаймні ослабити його.

Часті візити прем'єр-міністра Алексіса Ціпраса в Росію стали підтвердженням цих думок. Але чи виправдані ці побоювання? Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише голова російської неурядової організації "Рада міжнародної політики і оборони" Федір Лук'янов.

Він зауважує, що як росіянину йому б хотілося вірити в те, що Кремль може посадити в крісло прем'єр-міністра іншої країни Європи свого протеже. Але, на його думку, це не відповідає дійсності, і грецька криза пов'язана лише з помилками еліт в Євросоюзі і Афінах.

Враховуючи напругу у відносинах Москви з Європою, було б дивно, якби російська сторона не спробувала використати ситуацію на свою користь. І очевидно, що гра триває. Подорожі в Росію значно важливіші для грецького прем'єра Алексіса Ціпраса, ніж для Володимира Путіна. Голова уряду Греції намагається зайняти вигіднішу позицію у суперечці з кредиторами в Європі. Але сьогодні будь-хто, хто б наважився дати Афінам грошей, фактично викинув би свої кошти на вітер.

"Росія має негативний досвід з наданням трьох мільярдів доларів кредиту в грудні 2013 року тоді ще президенту України Віктору Януковичу. Тепер він вже досить тривалий час не в Києві, а Москва навряд чи може сподіватися на повернення грошей. У всякому разі було би нерозумно не скористатися нинішньою ситуацію. І питанням лишається, в чому саме зацікавлена Росія, коли висловлює повагу Греції", - пише Лук'янов.

На його думку, очевидною причиною можна вважати бажання прокласти нову ГТС в Європу в обхід України. Путін обговорює з Ціпрасом інвестиції у будівництво грецького відрізку такого газопроводу. Але успіх цього проекту передбачити важко, оскільки Єврокомісія вже заблокувала російський "Південний потік". Звісно, якщо Греція вийде з ЄС, вона зможе самостійно приймати рішення щодо російської "труби". Але чекати такого повороту найближчим часом не варто, в той час, як дія контракту на транзит газу через Україну закінчиться через чотири роки.

В Росії немає детального плану економічної і політичної експансії в Південній Європі. Звісно, в Москві часом жартують чи мріють про включення Греції в Євразійський союз. Але це не серйозно. Не важливо, що далі станеться в Греції, вона нерозривно пов'язана зі своїми партнерами на Заході, які не дозволять їй різко відвернутися від них.

Не так давно експерти припускали, що Росія намагається використати Грецію для зупинки дії санкцій ЄС. Але тепер очевидно, що це теж не так. Афіни зайняті значно болючішими проблемами, а рішення щодо санкцій приймають інші більш впливові країни.

Таким чином, криза в Греції важлива для Москви з двох причин. По-перше, нова криза в Євросоюзі нашкодить економіці Росії, яка дуже пов'язана з європейською. Крім того, проблеми європейців можуть обвалити ціни на нафту.

А по-друге, Євросоюз стає ареною непередбачуваних змін, які відбудуться не зважаючи на завершення кризи Греції. Крім того, зміни відбуваються на всьому євразійському континенті. Росія розвертається на Схід, Китай намагається збудувати власний глобальний проект "Шовковий шлях", Близький Схід охопив хаос. Все це створює проблеми для глобальної системи безпеки, в порівнянні з якими грецька криза виглядає надто дрібно.

В цей же час, в США вважають Росію занадто слабкою для використання кризи в Греції в інтересах Кремля. Про це сказав прес-секретар Білого Дому Джош Ернест. За його словами, США вважають за необхідне продовження переговорів між міжнародними кредиторами і Грецією для того, щоб Афіни змогли залишитися в єврозоні.

Цього тижня в МВФ заявили про невиплату Грецією 1,6 млрд боргу до 1 липня, у зв'язку з чим країна оголосила дефолт.

За останні кілька тижнів кредитори і грецький уряд обговорили найрізноманітніші пропозиції для досягнення угоди. Зокрема, обговорювалися різні суми допомоги, коригувалися терміни її надання та умови реформ. Як передавалося, влада Греції через місяці тиску кредиторів погодилися на компроміс реформ у соціальній сфері, на що кредитори також трохи пом'якшили свої вимоги. В кінцевому підсумку уряд Ціпраса відхилив і ці пропозиції.

Після цього Єврогрупа відмовилася продовжувати програму допомоги Греції до 5 липня (день референдуму).

В самій країні тим часом збираються багатотисячні протести: підтримку прийняття пропозицій кредиторів і проти них.