Естонія після розпаду СРСР зробила більше для своєї безпеки, ніж Україна – Bloomberg

В Європі мало хто з лідерів так рішуче жорстко протестує проти військової агресії Росії проти України, як президент Естонії Томас Хендрік Ільвес. Але при цьому поряд зі співчуттям до українців, він також дає зрозуміти, що жертва сама надто мало зробила, щоб бути захищеною.

Про це на сторінках Bloomberg пише оглядач Леонід Бершидський. Він додає, що Ільвес обурюється діям Росії, які порушують міжнародні закони, із запалом, характерним для політиків і чиновників у США. Однак у естонського президента є більше причин непокоїтися і критикувати режим Володимира Путіна.

"Його маленька країна, в якій живуть 1,3 мільйони людей, розташована поряд з Росією. В Естонії 300 тисяч росіян, 130 тисяч з них мають російський паспорт. І коли Путін почав дражнити Захід бойовими літаками, Ільвес як головнокомандувач збройних сил своєї країни почав нервувати", - пише Бершидський.

В цей же час, естонський президент підкреслює, що його країна дуже багато зробила, щоб створити перепони для політичного тиску Росії. Зокрема, країна стала членом НАТО,

"Нам довелося над цим потрудитися. Постійні реформи, постійні інспекції, нас вивчали до найменших дрібниць під різними кутами. Такий же шлях ми пройшли до членства в ЄС. Я 5 років був міністром закордонних справ і за цей час постарів на 10 років", - розповів Ільвес.

Ще один серйозний бар'єр для Росії в Естонії – це стабільна і розвинена естонська економіка. За 20 років після розпаду СРСР ВВП балтійської країни зросло в 6 разів – до 18 тисяч доларів на душу населення. Україна ж не досягла такого успіху. Її ВВП зріс лише до 3 тисяч доларів на душу населення.

Враховуючи стан естонської економіки, навряд чи росіяни в країні захочуть стати "п'ятою колоною" Росії і покличуть російські війська на допомогу. Але російське вторгнення в Естонію не виключене. І щоб цьому запобігти, він закликає Захід якомога швидше передати оборонне озброєння Україні.

Оглядач пише, що Ільвес між рядків натякає, що нині Київ розплачується за те, що не провів своєчасно економічних і політичних реформ. Хоча головним чином він непокоїться за досягнення Естонії, перекреслити які також може експансіонізм Путіна. Раніше президент Естонії заявляв, що вичікувальна позиція Євросоюзу по Україні доведе конфлікт до його кордонів. За його словами, Європа боїться глянути правді в очі" і вперто не бажає визнати провал "Мінська-2". Раніше президент Естонії неодноразово виступав за надання Україні зброї, "інакше вона програє".