Вчений розповів про процес відновлення наукової діяльності в Донбасі

Сьогодні в Донбасі працюють кілька потужних університетів, частина з яких перебазована з окупованих територій, однак університетський потенціал Донбасу так і залишився в межах регіону, йдеться в статті вченого Максима Сртіхи для DT.UA.

"Водночас тут сьогодні працюють низка потужних університетів. Частину з них перебазованао з окупованих територій (вже згаданий Донецький політехнічний - до Красноармійська, Донецький медичний - до Краматорська, Східноукраїнський імені Володимира Даля - до Сіверськодонецька, Луганський імені Тараса Шевченка - до Старобільська тощо). Частина - продовжує працювати на власній базі у вільних Краматорську, Маріуполі, Слов'янську, ділячись приміщеннями з переміщеними колегами. Тут далі триває навчальна і наукова робота, проходять наукові конференції, відбуваються захисти дисертацій. Важливо зазначити: університетський потенціал Донбасу так і лишився в межах регіону (з провідних вишів тільки Донецький національний університет було перебазовано до Вінниці). Таке рішення було глибоко вмотивованим: кадри для Донбасу потрібно готувати в самому Донбасі. Адже наївно сподіватися, що сюди вдасться рекрутувати достатню кількість "сторонніх" інженерів, лікарів, агрономів…", - пише Стріха.

За його словами, саме в середовищі вчених Донбасу народилася ідея відновити активну діяльність Донецького наукового центру (ДНЦ) як координаційного органу для об'єднання зусиль усіх вузів і наукових установ в ім'я відродження регіону.

"Цю ідею було підтримано на спільному засіданні колегії МОН і президії НАН наприкінці минулого року. Враховуючи сьогоднішні реалії й статус Краматорська як тимчасового обласного центру, було вирішено розгорнути діяльність Донецького НЦ на базі провідного вишу цього міста - Донбаської державної машинобудівної академії, а керівником ДНЦ призначити ректора ДДМА Віктора Ковальова. Реалізувати це рішення доручили авторові цих рядків разом з віце-президентом НАН Сергієм Пирожковим - і це стало приводом для чергової поїздки на схід України", - пише Стріха.

На думку автора, ДДМА абсолютно не справляє враження провінційності - це сучасний університет з чотирма факультетами і непоганим кампусом в самому центрі міста.

"Тут є навіть екзотичний скеледром, який виховав чимало чемпіонів зі скелелазіння. Тут діє власна телестудія, де студенти (машинобудівники й металурги, а не журналісти!) готують професійні й дуже патріотичні ролики, частину з яких показували навіть центральні канали. Тут зібрано непогане лабораторне обладнання, яке дозволяє не тільки підтримувати навчальний процес (фізичні та хімічні курси на базі його лабораторій читають сьогодні і студентам Донецького медичного), а й проводити сучасну наукову роботу. А дидактичну ефективність цього обладнання ми з академіком Пирожковим змогли вповні оцінити тоді, коли в нашій присутності за чверть години було пройдено всі технологічні етапи відливання медалі на честь відновлення роботи Донецького НЦ", - йдеться в статті.

За словами автора, свіжий струмінь у роботу ДДМА вніс обраний півтора року тому його ректор, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Віктор Ковальов.

"Корінний житель Краматорська, він є помітною фігурою тутешньої патріотичної громади, учасником численних волонтерських акцій. Що, визнаємо чесно, до недавнього часу було для Краматорська проявом не тільки громадянської позиції, але і мужності", - пише Стріха.

"Те, що відродження Донецького НЦ стало для української Донеччини і Луганщини непересічною подією, підтвердила участь у сесії "Роль науки у відроджені Донбасу", яка зібрала керівників усіх регіональних вишів і наукових установ, численних місцевих журналістів, губернатора області Павла Жебрівського. Павло Іванович поділився планами докорінної модернізації економіки регіону, осучаснення його інфраструктури. Сьогодні держава і міжнародні донори готові інвестувати в Донбас - але важливо, щоб ці гроші було використано з максимальною ефективністю. І роль науки у визначенні найоптимальніших шляхів такої модернізації - очевидна", - йдеться в статті.

"Відродження Донецького НЦ теж стане камінчиком у велику справу об'єднання України - через об'єднання її наукових сил заради відновлення багатостраждального регіону, де сьогодні більшість із тих, з ким я мав нагоду спілкуватися, є анітрохи не меншими патріотами України, ніж кияни чи львів'яни", - пише Стріха.

Детальніше про стан наукової сфери в Донбасі читайте в статті Максима Стріхи "Донецький науковий центр: шлях до відродження" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".