Каскад водосховищ на Дніпрі призводить до значних економічних витрат

30 червня 2011 в 07:46
Існування каскаду водосховищ на р. Дніпро призводить до значних економічних витрат на підтримання їх функціонування, які з кожним роком зростають. Збільшуються також негативні наслідки від впливу водосховищ на прибережно-водні екосистеми.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар.

Зіставлення позитивних і негативних наслідків від створення каскаду водосховищ на основі статистичних та офіційних даних, а також експертної оцінки свідчить, що функціонування каскаду водосховищ не те що не дає користі — воно економічно збиткове. При цьому слід відзначити, що негативні наслідки перевершують позитивні результати у 3-9 разів.

Сьогодні в Україні діють розроблені на державному та регіональному рівні програми оздоровлення р. Дніпро. Але всі вони спрямовані на покращення якості води, однак докорінного вирішення проблеми — повернення умов природного функціонування р. Дніпро — не передбачають. Тим часом неодноразово пропонувалося ліквідувати водосховища, але таких пропозицій не сприйняли ні влада, ні суспільство.

По-перше, за словами автора, такі пропозиції базувалися на одному або кількох фактах негативного впливу, а комплексних оцінок ніхто не проводив.

Друга причина — небажання брати на себе відповідальність: адже наслідки спуску водосховищ будуть дуже масштабні, і зміни в господарюванні потребуватимуть вкладання значних коштів. Проте якщо ліквідувати всі витрати на підтримання функціонування водосховищ і ГЕС, сконцентрувавши таким чином фінанси, то їх вистачить на пристосування господарювання до нових екологічних умов.

Третя причина — недостатнє уявлення про процеси, які відбуватимуться в мулі під час його висихання після спуску водосховищ, а також застереження деяких учених, що наслідки цього, можливо, будуть аналогічні чорнобильській аварії.

Техніко-економічне обґрунтування «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води», виконане у 2009 роціпроектно-дослідним інститутом «Дніпродіпроводгосп», підтверджує доцільність і ефективність бодай часткового повернення р. Дніпро у природний стан.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Аркадія Шапара «Дніпро сьогодні: тільки стогне, але вже не реве».

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 26.02
EUR 27.92
Останні новини