Поле бою після бою

Хмельниччина не стала ні винятком, ні несподіванкою для стратегів від влади, що планували місцеві вибори в Україні як бої немісцевого значення, перемогу в яких конче зобов’язана була здобути Партія регіонів — щоби кожен в Україні сущий втямив, хто в домі господар. Тож і Хмельницька область наразі нелогічно, але прогнозовано проголосувала за провладну більшість у більшості місцевих органів влади. Нелогічно — бо досі, протягом усіх останніх виборчих кампаній, область стабільно віддавала перевагу Юлії Тимошенко і керованій нею політичній силі, і кардинальних зсувів у політичній свідомості подолян перед виборами не спостерігалося. А прогнозовано — бо область переважно сільська, а село завжди значно легше сфальсифікувати: аби лиш було бажання в адміністративного ресурсу це робити і не було кому йому протистояти (чому сприяли розчарування та апатія електорату і новий закон про місцеві вибори, завдяки якому комісії стали практично повністю підконтрольні виконавчій владі). Отож голова обласної державної адміністрації і водночас голова обласної організації Партії регіонів Василь Ядуха вже напевне відрапортував центру, що віднині ввірений йому регіон, даруйте за тавтологію, — «регіонівський». У кожному разі в цьому не втомлюється переконувати післявиборна мапа України, де Хмельниччина замальована синім так само густо, як Донбас чи Крим.

Однак при ближчому знайомстві з результатами виборів крізь замащене синім проступають зовсім інші барви й сюжети, які й складають реальну картину виборів у краї.

З понад одного мільйона виборців Хмельниччини 31 жовтня до виборчих урн прийшла заледве половина — 56,06%. Та й то пристойний відсоток забезпечений за рахунок сіл, бо міста вибори як ніколи проігнорували: явка в них склала від 37,12% у Шепетівці до 48,15% у Хмельницькому. Воно й не дивно: за стислий період, відведений для виборчої кампанії, мало кому вдалося розібратися, за кого куди голосувати. І хоч Хмельниччину обминули списки-клони, проте інші ноу-хау політичних технологій влади — друк зайвих бюлетенів, брутальне усунення з перегонів найімовірніших переможців, як у боротьбі за крісло міського голови Кам’янця-Подільського, чи відмова під тиском влади від участі у виборах 32 кандидатів від «Батьківщини» — були успішно апробовані й тут. А в день виборів на тих, хто увірував у демократичну риторику президента, чекала ще одна пастка: прізвища кандидатів-мажоритарників, які агітували за себе в одних округах, виявлялися в списках на інших. Причому це торкнулось і союзників влади — зокрема голови Хмельницької міської організації Народної партії Василя Осадчого.

У підсумку Партія регіонів таки вирвала першість у виборах до обласної і більшості районних рад. До обласної за її список віддано 21,63%, причому рекордний показник — 44,75% — дав рідний для В.Ядухи Ярмолинецький район. Що цікаво, найвища підтримка найбільшої опозиційної сили, «Батьківщини», — 38,85% — також була там, де балотувався перший номер її списку голова обласної ради І.Гладуняк, — у місті Славуті. Та загалом по області список «Батьківщини» до обласної ради підтримало 19,78% виборців. Її представників знову обрано міськими головами в Хмельницькому, Славуті і Старокостянтинові.

На п’єдесталі пошани і «Фронт змін», але із значно скромнішим результатом — 7,79%. Це — шість депутатів в обласній раді: наче мало бути семеро, але після нескінченних перерахунків та уточнень на одного більше виявилося в Партії регіонів. Характерно, що найвищу підтримку (і свого міського голову) «Фронт змін» отримав у наймолодшому місті краю Нетішині, де і в першому турі президентських виборів другим (після Юлії Тимошенко) був Арсеній Яценюк. Аж десять представників провела до облради Народна партія — за рахунок семи мажоритарників плюс троє (3,49%) за партійним списком. Також у раді «Сильна Україна» (4,82%, тобто чотири депутати, і ще двоє мажоритарників) і «Свобода» (4,10%, що дало їй три депутатські місця, плюс одна перемога в мажоритарному окрузі). У мажоритарних округах два мандати депутатів обласної ради здобули висуванці «Єдиного центру» і по одному — Української народної партії та Партії промисловців і підприємців України.

Проте, хай як парадоксально, але все це ще не свідчить про реальну перемогу провладних сил. Бо інші цифри роблять цю перемогу категорією вельми відносною. За даними, які є в розпорядженні кореспондента «ДТ» (офіційно жодної цифри на час підготовки цієї статті, тобто 11 листопада, ще не оприлюднено; під час розмови 8 листопада голова обласної ТВК В.Палаш, відмовившись назвати бодай якісь дані, поскаржився на некерованість комісії, а наступного дня подав заяву про відмову від повноважень голови ТВК), з 589459 осіб, що взяли участь у виборах, 59435 (понад 10%) проголосували проти всіх, а 22643 (!) бюлетені визнано недійсними. Електорат Партії регіонів — 127347 осіб — майже не зріс порівняно з першим туром президентських виборів, коли Віктора Януковича підтримали 113932 виборці. Втім, підтримка інших партій-«переможниць» узагалі пішла на спад. За винятком «Свободи», за яку проголосували майже вдвічі більше виборців, ніж за Олега Тягнибока в січні цього року. При цьому «свободівці» переконують, що внаслідок фальшувань при підрахунку голосів щонайменше два їхні депутатські місця в облраді «перерозподілено» на користь «народників». Однак їхні пікети не переконали ні ТВК, ні суд перерахувати бюлетені.

Зате суд миттєво зреагував на вимогу Партії регіонів про перерахунок голосів на 21 дільниці обласного центру, де начебто на виборах до Хмельницької міської ради переміг комуніст (який жодним чином не зробить погоди серед 60 депутатів цієї ради, 41 з яких представляє «Батьківщину»): через це й уже оголошену на 10 листопада установчу сесію міськради в останню хвилину скасували.

Такий вибірковий сплеск «справедливості» партії влади на Хмельниччині аж ніяк не здатен змінити її справжнє обличчя, теж показово продемонстроване в другому за кількістю населення місті краю — Кам’янці-Подільському. Як уже писало «ДТ» 2 жовтня ц.р., найімовірнішого переможця майбутніх виборів міського голову Кам’янця Анатолія Нестерука було заарештовано за підозрою в хабарництві. Згодом ТВК не зареєструвала його кандидатом на цю посаду. Влада підтримувала на виборах кам’янець-подільського мера заступника голови обласної податкової адміністрації М.Сімашкевича, висунутого «Сильною Україною». А виграв вибори висуванець «Єдиного центру» Ростислав Ярема — керівник місцевого помаранчевого Майдану в 2004-му, очільник облорганізації «Нашої України» в 2005—2006 роках і успішний голова Кам’янець-Подільської райдержадміністрації в 2008—2010 роках. Він набрав 8073 голоси, М.Сімашкевич — 7036. Але через день у сміттєвих урнах та баках міста раптом почали знаходити зайві виборчі бюлетені і навіть талони, що змусило ТВК перерахувати голоси. У підсумку міським головою Кам’янця, ясна річ, проголошено Сімашкевича — з 6866 голосами: у Яреми виявилося на тисячу (!) менше.

Для таких виборів уже й не дивина, що очільника майже 100-тисячного міста обрала така незначна частина його жителів. Адже до виборчих дільниць тут прийшли лише 29580 (40,84%) виборців, майже кожен п’ятий з яких проголосував проти всіх, а 3209 виявилися неспроможними правильно заповнити бюлетень, внаслідок чого ті визнано недійсними.

І в обласній раді більшість віднині буде провладною. Найбільше мандатів здобула Партія регіонів: 19 місць за партійним списком і 24 — у мажоритарних округах. Плюс десять «литвинівців» і шість «тігіпківців» гарантують їй підтримку 59 голосів із 104.

Навряд чи й решта 55 депутатів, багато з яких залежні від влади бюджетники чи традиційно лояльні до неї бізнесмени, будуть в опозиції. Хіба що «Свобода». Проте її сили в обласній раді — чотири депутати — мізерні.

Власне, про порушення важливих питань, не санкціонованих виконавчою владою, обласній раді віднині взагалі можна забути. Як і вся чинна верхівка, голова облдержадміністрації В.Ядуха не приховував перед виборами свого ставлення до депутатів, зверхньо називаючи їх «помічниками влади». Тож на більше, ніж на схвалення потрібних владі рішень, депутатам обласної ради розраховувати зась.

А чи претендують вони на більше, покаже вже перша сесія.