Олег Дубина: «Не зможе «Нафтогаз» ефективно працювати, не будучи акціонерною компанією»

Після відставки голови правління НАК «Нафтогаз України» Олега Дубини «Дзеркало тижня» розшукало його в лікарні. Бажаючи якнайшвидшого одужання Олегу Вікторовичу, у перерві між процедурами усе ж поставили кілька запитань екс-голові нафтогазового холдингу.

— Олегу Вікторовичу, ви написали заяву про відставку за власним бажанням і вашу відставку з посади голови правління НАК «Нафтогаз України» Кабінет міністрів прийняв. Чим займатиметеся далі?

— Поки що про це навіть не думав.

— Чи пропонували вам роботу в ІСД, чи, може, у холдингу Ахметова?

— Ні.

— А в політику пішли б?

— Політикою я ніколи не займався.

— У команді Януковича вже заявили, що передусім вимагатимуть аудиту НАКу… Вас це не насторожує?

— Мені нічого боятися. А аудит — це нормальна практика, тим більше при зміні менеджменту компанії.

— Якби вам знову довелося підписувати контракт із «Газпромом» на закупівлю газу для України, ви підписали б такий документ? Чому?

— Тоді ситуація була така: 19 днів не було поставки газу в країну, ми тримали всю Україну на газі з підземних сховищ, щоб люди були в теплі. Мені було тоді байдуже — працюють підприємства чи не працюють. Я чудово розумів, що все це підніметься і нікуди не дінеться. Питання було одне-єдине: тепло в будинках. У той період були дві найскладніші ситуації. Перша, коли ми мало не залишили без газу Маріуполь і всю ту частину Донецької області. А друга дуже складна ситуація — коли без газу могла залишитися Одеська область. Коли в трубопроводах почав падати тиск, нам довелося через Молдову піджимати газом Одеську область, щоб утримати тиск у системі.

Проблема була не в тому, що я переживав. Я розумів, що ми обійшли тоді росіян, подавши на всю країну газ у реверсному напрямку. Але при цьому проблема залишалася — змерзнуть чи не змерзнуть люди. 19 днів ніхто нічого не робив… Тож у тих умовах підписання контракту з «Газпромом» було вимушеним заходом.

— А якби не було такого цейтноту?

— Не я його створив. Усе можна було підписати 30 грудня 2008 року, якби не, скажімо так, гра Ющенка з «РосУкрЕнерго».

— Якби ви сьогодні підписували газові контракти, то на яких умовах?

— Сьогодні вже інша ситуація і ринкове середовище. А на укладені газові контракти з «Газпромом» у мене є рішення Кабінету міністрів України, в якому написано, за якою ціною і на який обсяг я маю їх підписати.

— А якщо ви були з цим не згодні?

— Так, я був не згоден. Але не підписати контракт означало допустити, щоб замерзла країна.

— На ваш погляд, чи існує сьогодні проблема в газових відносинах із «Газпромом» і Росією?

— Я вважаю, що сьогодні політично в газовій проблемі Україна від Росії не залежить. Ми сьогодні за нафту платимо ринкову ціну. І ніхто про ціну нафти навіть не згадує. Це не газ. Хоча газ — це точно такий же товар.

— Що ви скажете про борги «Нафтогазу України» за останні два роки?

— Борги НАКу насправді не збільшені.

— Ваші опоненти кажуть, що борги — основний недолік вашого керівництва «Нафтогазом».

— Зовнішніх кредитів на НАКу нема. Не додався жоден зовнішній кредит. Жодна копійка зовнішня в НАК під якусь заставу не прийшла. І в комерційних банках ми кредитів не брали. Старі борги — так. Те, що було взято до мене, реструктуризовано до 2014 року.

— Ви вважаєте це нормальним?

— Це нормально, під 9,5% річних. Те, що стосується внутрішньої позики. Ми пережили непросту за погодними умовами зиму. Когось відключали? Хтось сидів без тепла? От вам і відповідь. І при цьому торік ще й заплатили 39 млрд. грн. до бюджету.

— Хіміки фірташевські скаржаться, що їм газу не дають.

— Фірташевські хіміки будуть скаржитися завжди. Тому що з ними підписаний протокол про те, коли їм дадуть газ, — коли вони за нього заплатять. От і все.

— Що ви все ж таки вважаєте невдачею або незавершеною справою?

— Ненаведення ладу на газовому ринку, тобто не дійшли постачальники до виробників — нема прямих контрактів із НАКом. Ми зав’язані на облгазах. І облгази можуть тепер розповідати, що у нас не такий тариф, і не розраховуватися за газ. Це я вважаю невдачею.

— А доля дочірньої компанії НАКу — «Нафтогазмережі»? Чому ви в січні, як це м’яко сказати, прийняли рішення призупинити процес створення цієї компанії?

— Це не я прийняв таке рішення, а уряд. А я не зупиняв би процесу створення «Нафтогазмереж».

— Ну, вони багато що роблять через пень колоду… Проблема кадрів?

— Звісно, ця проблема існує. Зараз усі «перефарбуються» і все робитимуть у зворотний бік. Те, що їм тепер говоритимуть.

— Чи потрібен зараз Україні газотранспортний консорціум?

— Він був потрібен 2003 року для будівництва нової гілки магістрального газопроводу з пропускною здатністю близько 30 млрд. кубометрів туркменського газу на рік і з виходом у Європу. А за нинішнього транзитного завантаження ГТС це застаріла ідея. Потрібно спочатку навести лад і з’ясувати, кому і яка частина ГТС належить: Фонду держмайна, міністерству чи НАКу? А потім приймати рішення. Я взагалі вважаю найбільшою невдачею те, що «Нафтогаз» досі не акціонований.

— Ви розпочали б цей процес?

— Я його продовжив би.

— А навіщо?

— Тому що не може така компанія, як «Нафтогаз України», ефективно працювати, якщо над нею постійно тяжіє уряд, змушуючи вирішувати не притаманні НАКу завдання.

— Олегу Вікторовичу, за час вашої роботи в «Нафтогазі» скільки було вкладено коштів компанії в реконструкцію об’єктів газотранспортного комплексу?

— Півтора відсотка від загальних надходжень на рік. Цих коштів вистачало на фінансування тільки найнеобхідніших заходів. На жаль, усе, що розповідають про реконструкцію ГТС, — це, з дозволу сказати, бізнес від лукавого.

— І брюссельські домовленості?

— Так. Адже до чого звели ці домовленості? Сьогодні ніхто навіть не каже про потенційно обіцяні фінансовими євроінституціями мільярди доларів на реконструкцію української ГТС. Тому що збільшувати потужність нашої ГТС без урахування планів ЄС щодо закупівлі російського газу і планів «Газпрому» — віртуальна затія. Говорять про три маршрути експорту російського газу...

А 2008 року ЄС від України просто відвернувся. Я пропонував: давайте підпишемо контракти, і ви отримуватимете газ на східному кордоні України. Тоді і відповідальність буде на нас.

— Ви це пропонували країнам чи конкретним компаніям?

— І тим, й іншим… Вочевидь, безрезультатно.

— Представники ЄС сьогодні говорять про це інакше. Намагаються зберегти обличчя?

— Можливо. Але проблем вітчизняної ГТС це не розв’язує.

— І про хороше…

— Хороше — це наближення свята весни. Хотів би привітати всіх жінок із цим прекрасним днем. І подякувати, користуючись нагодою, всьому колективу «Нафтогазу» за підтримку та розуміння.