Наступною жертвою боргової кризи в єврозоні може стати Словенія

Ще одна країна Єврозони - Словенія потребує екстреної фінансової допомоги, попередили експерти агентства Bloomberg.

На їхню думку, якщо ситуація розвиватиметься за песимістичним сценарієм, Євросоюзу доведеться витратити на порятунок держави від 6 до 8 млрд доларів, при цьому ринки отримають сильний негативний імпульс, передає "Коммерсантъ FM".

Обізнане Європейське джерело в коментарі ІТАР-ТАРС заявило, що Словенія стане наступною після Кіпру країною зони євро, що звернеться за антикризовою допомогою. За його словами, кризова ситуація у Словенії буде, зокрема, розглянута на зустрічі Єврогрупи в Дубліні 12 квітня.

Втім, заступник секретаря Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) Ів Летерм, представляючи доповідь щодо Словенії, заявив, що негайної фінансової допомоги Любляні поки не потрібно. Але Словенію очікує важка криза в банківській сфері, якщо уряд не зможе швидко прийняти необхідні заходи.

ОЕСР вважає, що Словенії потрібно провести рекапіталізацію проблемних банків, державні банки на кшталт Nova Ljubljanska Banka і Nova Kreditna Banka Марібор - приватизувати, а неконкурентоспроможні банки - ліквідувати. Втрати при цьому повинні взяти на себе власники субординованих позик та інших складних похідних інструментів. Якщо ж економічна політика Любляни не зміниться, її держборг може подвоїтися і перевищити обсяг ВВП країни.

Словенія вступила у Євросоюз в 2004 році, а в 2007-му увійшла в зону євро. Зараз банківський сектор країни переживає наслідки глобальної кризи 2008 року і рецесії в єврозоні. Рівень безробіття у Словенії становить 12%, також очікується, що в поточному році ВВП країни скоротиться на 2%. У найближчі місяці країні належить виплатити за боргами 2 млрд євро. Особливу тривогу інвесторів викликають словенські банки, які через невдалі вкладення постраждали внаслідок кризи неплатоспроможності підприємств.

Аналітики Bank of America і Merrill Lynch не виключають, що до банків Словенії може бути застосовано такий самий жорсткий захід, як і до кіпрських, а саме - введений податок на великі вклади. Щоправда, від цього постраждають, на відміну від Кіпру, головним чином, місцеві вкладники.

На тлі економічних проблем у Словенії триває політична криза. Наприкінці лютого парламент країни висловив вотум недовіри уряду, голову якого звинувачували в корупції. За відставку уряду Янеза Янши проголосувала більшість - 55 з 90 депутатів.

У березні новий прем'єр-міністр Словенії Аленка Братушек спробувала дати надію, що, хоча фінансова система країни знаходиться у важкому стані, повторення ситуації з Кіпром Любляні не загрожує. !zn

Читайте також:

Президент Кіпру звинуватив ЄС в експерименті над країною

Кіпру не вистачає 75 мільйонів євро для уникнення дефолту

Британські економісти напророкували Україні долю Кіпру

Банки Кіпру знищили докази своїх помилок, що згубили економіку острови