Західні ЗМІ: Промова Путіна про приєднання Криму може стати вінцем його кар'єри

Перебуваючи 14 років на чолі російської політики, президент РФ Володимир Путін став неперевершеним майстром "домашніх заготовок", однак звернення до обох палат парламенту в Георгіївському залі Кремля про приєднання Криму може стати вершиною його кар'єри. Цією промовою може запам'ятатися він сам і все його президентство, вважає оглядач The Independent Мері Дежевські.

Промова Путіна була звернена відразу до кількох аудиторій. Він з певною мстивістю порадів за кримських росіян і заспокоїв татар, визнавши їхні муки від рук Сталіна. Благородним жестом (хоча "шляхетність - не та якість, яка зазвичай асоціюється з Путіним", - зазначає автор) стала подяка українським військовим за виявлену ними стриманість. Росіянам, які живуть в Україні, Путін надав моральну підтримку, не більше того, а з жителями Росії поділився 20-річною образою на Захід за розвал СРСР. Що стосується західної аудиторії, то їй призначалися слова про приниження Росії після холодної війни і про подвійні стандарти.

"Тон Путіна був швидше діловим, ніж агресивним", - визнала Дежевські. Він, якщо і не простягнув Києву і Заходу оливкову гілку, то натякнув, що кризу може бути залагоджено.

"Однак, коли Путін підписував угоду про анексію з керівництвом Криму, в жодній з аудиторій не залишилося сумнівів у тому, що дія Росії незворотна. Це була переможна промова, виголошена піднесеним лідером, в день, який більшість росіян будуть вважати історичним", - підсумовує Дежевські.

Оглядачу The Guardian Саймону Тісдоллу суть звернення Путіна до парламенту зрозуміла: "Після багатьох років обману і образ з боку західних держав Росія повернулася". "Подобається це США і їхнім друзям чи ні, але, як показала криза в Україні, Росія більше не буде нічого покірливо зносити", - йдеться в статті. В основному Путін говорив про Крим, але більш широкою його темою було те, що через чверть століття після розпаду СРСР Росія нарешті відстоює свої права.

"Путін - поганий оратор, - стверджує оглядач. - У нього "дерев'яна" манера виступати. Вираз обличчя змінюється рідко. Посмішка здається поступкою. Навіть коли його мова стає злою і звинувачувальною, обличчя залишається байдужим. Це зовнішня відсутність емоцій, яка приховує потаємні образи, справляє моторошне враження".

За враженнями Тісдолла, промова Путіна багато в чому була "50-хвилинним ниттям розчарованої людини про несправедливість життя і про історичний детермінізм, який бумерангом повернувся до своїх найвірніших адептів".

"Злість і образа нестримно лилися з Путіна, змішані з очевидно необгрунтованою впевненістю в тому, що США і ЄС фактично не здатні збити нову російську транскордонну наполегливість", - пише журналіст.

"Західні країни звинуватили Росію в порушенні міжнародного права? Це чистої води лицемірство, ще один наочний приклад подвійних стандартів США і компанії, передає Тісдолл думку Путіна. "Добре, що вони хоч згадали про те, що існує міжнародне право, і на тому спасибі, краще пізно, ніж ніколи", - заявив президент.

Після кримського референдуму Путін з вражаючою швидкістю визнав самопроголошену незалежність півострова і підготував договір про його приєднання. Виклавши свої міркування у зухвалому зверненні до російських парламентаріїв у Кремлі, Путін пройшов в сусідній зал і під час короткої церемонії підписав угоду з проросійським керівництвом Криму. "Так Крим став для Росії 84-м регіоном", - повідомляє кореспондент The Christian Science Monitor Фред Вейр.

За задумом Москви, Крим тепер увійде до складу Російської Федерації як автономна республіка із власним парламентом і президентом. Однак такий результат не буде прийнято Євросоюзом і США. Вони називають кримський референдум нелегітимним, а російську анексію - небезпечним прецедентом: в XXI столітті жоден великий міжнародний гравець "не відкушував і не ковтав" шматок іншої держави. "Донедавна", - уточнює Вейр.

"За останні 20 років відносини Росії і Заходу не принесли Москві бажаних результатів, так що Путін, очевидно, вирішив, що настав час змінити умови", - наводить Вейр слова головного редактора журналу "Росія в глобальній політиці" Федора Лук'янова.

"До чого такий поспіх? А заради чого зволікати? Швидка розв'язка влаштовувала і російську, і кримську владу. Що стосується політичних наслідків і західних погроз санкціями, то ми, здається, готові заплатити цю ціну", - говорить Лук'янов.

Однак у найближчі кілька місяців росіяни можуть прокинутися в новому світі: міжнародний протест проти анексії Криму буде посилюватися, а західні санкції почнуть "кусатися".

Серед наслідків напевно будуть спроби Європи диверсифікувати канали поставок енергоносіїв та інші заходи, які потоплять і без того стагнуючу російську економіку, упевнений заступник директора Центру політичних технологій Олексій Макаркін. Наслідки міжнародної ізоляції все більше будуть відчуватися і всередині країни. "Ми вже спостерігаємо зміну тону у внутрішній політиці. Тих, хто виступав проти приєднання Криму до Росії, відкрито назвали "зрадниками". В опозиції, яка критикує владу зовні системи, з'явиться безліч нових проблем", - прогнозує Макаркін. !zn

Читайте також:

За порадою Путіна: Солдати РФ, прикриваючись дітьми і жінками, штурмують ще один український штаб у Криму

Глава британського Мзс пообіцяв Путіну ізоляцію

Путін: Росія приймає Крим і Севастополь до складу РФ

Путін: Ми не хочемо розділу України, але Крим ніколи не буде бЕндеровским