Захід ніколи не довіряв Росії через її непослідовну політику - Bloomberg

Поділитися
Захід ніколи не довіряв Росії через її непослідовну політику - Bloomberg Захід і Росія ніколи не довіряли одне одному
Відносини без довіри між Заходом і Росією після розпаду Радянського союзу в підсумку знову призвели до "холодної війни".

Уросійського президента Володимира Путіна є своя відповідь на запитання, чому він не довіряє Заходу. Його недовіра зародилася під час розпаду Югославії в середині 90-х років минулого століття, пише автор колонки в Bloombergview.

Видання наводить слова російського лідера з його інтерв'ю агентству ТАСС, де Путін явно відчуває, що він потребує апелювання до патріотизму росіян, і йому потрібно пояснити, чому він розглядає Захід як підступного конкурента".

"Кожен раз, коли Росія стає на ноги, стає сильнішою і заявляє про своє право на захист своїх інтересів за межами її кордонів, ставлення до її керівництва відразу змінюється. Пам'ятайте, що сталося з Борисом Миколайовичем (Єльциним - ред.)? Спочатку світ добре до нього ставився. Незалежно від того, що зробив Єльцин, Захід це вітав. Але як тільки він висловився на захист Югославії, в очах Заходу він відразу став алкоголіком і поганою людиною", - наводить слова російського президента видання.

В інтерв'ю Путін заявив, що добре пам'ятає той момент, коли Єльцин став ворогом Заходу.

Оглядач видання зазначає, що згадав слова першого міністра закордонних справ Росії Андрія Козирєва на грудневому засіданні Комісії з безпеки та співробітництва в Європі в 1992 році. Як тільки він почав говорити, аудиторія не могла повірити в те, що вона чує: "При повному збереженні політики інтеграції в Європу, ми, очевидно, мусимо визнати, що наші традиції багато в чому, якщо не в основному, походять з Азії, і це встановлює ліміти на наше зближення із Західною Європою".

У ході своєї промови Козирєв тоді заявив, що НАТО та Західноєвропейський союз посилюють свою військову присутність в країнах Балтії, інших країнах колишнього Радянського союзу, а також втручаються у внутрішні справи Югославії.

"Простір колишнього Радянського Союзу не може розглядатися в якості зони повного застосування норм Комісії з безпеки і співробітництва в Європі. По суті, це пост-імперський простір, в якому Росія повинна захищати свої інтереси, використовуючи всі доступні засоби, в тому числі військові й економічні. Ми будемо рішуче наполягати на тому, що колишні республіки СРСР приєдналися без зволікання до нової федерації або конфедерації, і проводити переговори у зв'язку з цим буде складно", - згадує автор слова Козирєва, які приголомшили тоді аудиторію.

У наші дні Росія прагне укласти союз і більш тісно співпрацювати з Китаєм. Вона хоче, щоб колишні радянські країни приєдналися до орієнтованого на Москву блоку під назвою Євразійський союз, що змушують країну відстоювати свої інтереси, вдаючись до сили зброї. Той самий російський націоналістичний порядок денний через 22 роки знову "відродився".

Озираючись назад, легко провести паралелі зі згадкою югославської кризи Козирєвим і нинішніми заявами Путіна в його інтерв'ю. Взаємна недовіра було відроджена.

Можливо, Заходу варто було попередити Козирєва більш серйозно в 1992 році. Але в той час Росія не розглядалася як грізний суперник. Хоча у неї і була ядерну зброю, Росія була занадто слабкою, щоб боротися з НАТО. Крім того, поява реформістського уряду в Росії не змусило чекати чогось іншого від країни. "Західні держави не розрахували ризик, і тепер вони розцінюють Росію як серйозну загрозу світовому порядку після Другої світової війни", - каже оглядач.

Уряд Росії при Єльцині працювало з "чистими намірами", але потім швидко обросла "безсоромною корупцією", а радянські поняття зовнішньої політики знову почали використовуватися. "Росія ніколи не була досить послідовною, щоб вселяти довіру, тому Захід ніколи не розглядав її як справжнього союзника", - йдеться у публікації.

Як зазначає автор, важко розподілити провину за втрачені можливості інтеграції Росії, України і Білорусі до Європи відразу після того, як розвалився Радянський Союз. Може, Європі варто було бути більш "гостинною", а Москві - робити більше чесних зусиль для ліберальних реформ.

У результаті відчуження призвело до гіршого результату, ніж просто суперництво під час "холодної війни". "Хоча ця ворожнеча значною мірою ґрунтується на незнанні культур один одного, нинішні гіркі відносини схожі на цинічне розчарування розлученого подружжя", - пише видання. Автор статті резюмує, що Путін зробить це зближення важким навіть після того, як він врешті-решт відмовиться від влади.

Читайте також: Нова "холодна" війна Росії не по кишені - The Time

Як писало видання The Guardian, "холодна війна" ніколи не припинялася. Поштовхом початку нової "холодної війни" стала анексія Росією українського Криму. Багато чого, що відбувається сьогодні нагадує стару "холодну війну".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі