Вибори президента Польщі: "землетрус" для політики і поразка проросійських кандидатів

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Вибори президента Польщі: "землетрус" для політики і поразка проросійських кандидатів Вибори в Польщі закінчилися нищівною поразкою проросійських кандидатів. Ілюстрація © TVN24
Коморовський помилково розраховував перемогти без особливих зусиль, а рокер Кукіз вносить зміни в польську політику.

Зовсім не так політики і коментатори уявляли собі результати першого туру президентських виборів у Польщі, який відбувся 10 травня. Ще за тиждень до голосування президент Броніслав Коморовський був так упевнений у перемозі, що відмовлявся від участі в дебатах з іншими кандидатами і просував гасло: "Давайте все вирішимо в першому турі". Ще б пак: у січні він розпочав кампанію з рейтингом понад 60%, і питання тривалий час зводилося лише до того, чи переможе чинний президент одразу, чи для цього буде потрібен другий тур.

Про це у статті для DT.ua пише Якуб Логінов. Б.Коморовський не тільки не переміг, а й несподівано посів друге місце з результатом 33,77%. Найбільше голосів, 34,76%, отримав кандидат від партії "Право і справедливість" Анджей Дуда, якому жоден рейтинг не давав переваги над чинним президентом і який на початку кампанії не був відомим політиком: його часто плутали з лідером профспілки "Солідарність" Пьотром Дудою.

Та найнеочікуванішим виявився результат рок-музиканта Павла Кукіза, який розпочинав кампанію з підтримкою 1-2%, а в підсумку посів третє місце з 20% голосів. Одне можна сказати точно - незалежно від остаточного результату другого туру це голосування вже стало для польської політичної сцени землетрусом.

Незалежно від результатів другого туру, перемога Анджея Дуди в першому є великою перемогою партії "Право і справедливість". Адже це перша за останні десять років виборча перемога ПіС та її кандидата. Починаючи від 2007 р., коли партія віддала владу "Громадянській платформі" і Польській селянській партії, вона увесь час посідала друге місце. І так сім разів. Причиною була особа Ярослава Качинського - сильного лідера, який, з одного боку, добре вміє консолідувати власний електорат та нейтралізувати політичну конкуренцію на правиці, а з іншого - викликає в значної частини суспільства дуже негативні емоції.

Качинський і його радники аж вісім років шукали того, хто міг би стати поміркованим обличчям ПіС, привабити електорат центру, але водночас - іще не доріс до сильного лідера. Під час цих виборів було зрозуміло: якщо балотуватиметься сам Я.Качинський, то він здобуде свої 35-40% у другому турі і нічого більше. Звідси й рішення висунути молодого кандидата, який справляє враження поміркованого і принаймні зовнішньо викликає симпатію в народі. Вибрали Анджея Дуду, 43-річного юриста з добрими ораторськими здібностями, колишнього заступника міністра юстиції і чиновника канцелярії президента Леха Качинського.

Належність до кола близьких співробітників покійного президента була однією з основних причин, чому Ярослав Качинський саме йому довірив цю місію.

Однією з причин успіху Анджея Дуди були його соціальні обіцянки, які кандидат робив дуже часто і не переймаючись, звідки візьме на це гроші.

Дуда обіцяв усім те, що від нього хотіли почути: медсестрам - збільшити зарплату, молодим - дешевші квартири, усім - справді безплатну й якісну медицину. А ще - знизити податки, точніше - істотно підвищити неоподатковувану квоту доходу. Дуда гостро критикував Коморовського за те, що він начебто хоче запровадити у Польщі євро.

Кампанія чинного президента була цілковитим запереченням того, що обіцяв А.Дуда. Броніслав Коморовський занадто повірив у свою популярність і тривалий час вважав, що люди оберуть його і так, а тому не варто й напружуватись. Меседж президента був простий: у Польщі все чудово, проблем немає, тому головне завдання - зберегти стабільність, поставити на досвідчену команду і не допустити до влади авантюристів, які все це знищать. Тим паче що поблизу кордону країни війна, і поляки почуватимуться в безпеці тільки при цьому президентові і цьому уряді. На натяки Анджея Дуди, що Україні, можливо, доцільно було би продати зброю, президент різко відповідав, що "Право і справедливість" хоче втягнути Польщу у війну з Росією. А тому, будьте ласкаві, обирайте стабільність, у Польщі проблем немає, чого ще хотіти? Вибори показали, що цієї риторики більшість поляків не сприйняли.

Поляки зовсім не вважають, що в країні все чудово. Навпаки, вони стомилися від восьмирічного правління "Платформи" і Польської селянської партії, і їм не до вподоби зверхність влади: мовляв, і так проголосуєте, бо куди ж вам подітися.

Кампанія Кукіза була зосереджена всього на одній пропозиції: запровадити одномандатні мажоритарні виборчі округи замість нинішньої пропорційної системи виборів до Сейму. Кукіз виступає за це вже понад десять років. Мета зміни - покінчити з домінуванням політичних партій. А для цього люди мають голосувати за конкретних кандидатів, а не за партійні списки.

Водночас Кукіз домагається встановлення обов'язку влади оголосити референдум, якщо за це підпишеться відповідна кількість осіб, і беззастережно виконати волю народу за результатами референдуму. Насправді ж, виборці Кукіза хочуть більшого. Вони хочуть змін, зокрема й нових облич у політиці.

Позитивним для України є програш проросійських кандидатів - пані Магдалени Огурек і кандидата від Польської селянської партії (PSL) Адама Ярубаса. Останній розраховував на бодай часткове повторення успіху на нещодавніх місцевих виборах, коли PSL отримала рекордні 20% голосів.

Ярубас у своїй кампанії гостро критикував уряд (а тим часом його ж партія брала участь у його створенні), зокрема за "невідповідальну антиросійську політику" міністра закордонних справ Гжегожа Схетини. Однак виборці не підтримали політиків, які виступають за тісніше співробітництво з Росією. Адам Ярубас отримав лише 1,6% голосів, а це найгірший від 1989 р. результат кандидата від PSL на президентських виборах.

Прогнозувати подальший розвиток ситуації важко. Шанси Б.Коморовського і А.Дуди в другому турі, який відбудеться 24 травня, майже рівні. А вже з першого післявиборного ранку фактично розпочнеться парламентська виборча кампанія. Новий (або старий) президент обійме посаду на початку серпня, а парламентські вибори відбудуться в жовтні або листопаді.

Більше про вибори в Польщі читайте в статті Якуба Логінова у свіжому номері газети "Дзеркало тижня".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі