Вибори лідерів Євросоюзу перетворилися на політичну драму – Коваль

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Вибори лідерів Євросоюзу перетворилися на політичну драму – Коваль © Flickr/European Parliament
Кілька разів між Європарламентом і Європейською Радою виникали проблеми щодо принципу виборів глави Єврокомісії.

Формально, з 2004 рjre діє правило, згідно з яким представник європейської політичної сили, що отримала, за підсумками виборів, більшість у Європарламенті (ЄП), ставав основним претендентом на роль голови Єврокомісії (ЄК). Решта постів і посад у європейських інститутах розподілялася між представниками менш численних фракцій ЄП, але з урахуванням дотримання гендерних пропорцій, регіонального представництва тощо. Олексій Коваль у своїй статті для DT.UA пише, що на цей раз вибори керівників ключових інститутів ЄС перетворилися на політичну драму.

Автор зазначається, що "формальною" цю процедуру можна назвати саме тому, що ніде офіційно її не прописано, і в статті 17.7 Договору про ЄС лише зазначено, що Європарламент обирає голову Єврокомісії за поданням більшості членів Європейської Ради ― тобто глав 28 держав ― членів ЄС, які мають узяти до уваги результати виборів до Європарламенту.

"Кілька разів між Європарламентом і Європейською Радою виникали тертя щодо принципу виборів голови Єврокомісії. Глави держав вважають, що Європарламент не має права нав'язувати їм кандидатів керівних органів ЄС. Провідні політсили ЄП, своєю чергою, наполягали, що практика, коли керівники держав ЄС закрито обговорюють кандидатуру на посаду голови Єврокомісії, не зовсім демократична", - пише Коваль.

Експерт додає, що торік конституційний комітет ЄП схвалив рішення, в якому йдеться, що "Європарламент може відхилити затвердження будь-якого кандидата, запропонованого Європейською Радою на посаду голови Єврокомісії, якщо той не є лідируючим кандидатом (від нім. Spitzenkandidat), схваленим партіями в процесі виборів".

"Такими "шпіценкандидатами" перед європейськими виборами 2019-го було визначено кілька політиків. Німця Манфреда Вебера (член Християнсько-соціального союзу, з самого початку підтриманий Ангелою Меркель) від найбільшої фракції в Європарламенті ― Європейської народної партії (ЄНП). Перший заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс (колишній міністр закордонних справ Нідерландів) став кандидатом від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. А, скажімо, третя за чисельністю фракція ЄП ― Альянс лібералів і демократів за Європу ― своїми "лідируючими кандидатами" назвала відразу семеро людей", - підкреслює Коваль.

Чому визначити нових керівників ЄС виявилося настільки складно читайте у статті Олексія Коваля "Гра не за правилами" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі