Україна зберегла незалежність Білорусі і дала шанс вирватися з-під впливу Кремля – Wyborcza

Завдяки ефективній боротьбі України проти агресії Росії, Білорусь змогла зберегти свою незалежність і отримала новий шанс вирватися з під російського домінування. Питання лише в тому, що Мінськ скористається цим шансом.

Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Анджей Почобут. Він наводить результати дослідження організації NISEPI, згідно з якими 62% білорусів вважають Крим російським, 47% підтримують незалежність так званої "Новоросії" і 51% виступають за інтеграцію Білорусі з Росією, а не з ЄС.

В цих цифрах немає нічого нового, оскільки білоруси завжди симпатизували Росії. Але автор підкреслює посилення проросійських настроїв у Білорусі, яких раніше не було. Наразі 25% виборців хочуть демократії, 30% підтримують автократію і Олександра Лукашенка, а решта залежно від поставлених питань приєднуються то до однією, то до другої категорії. І цей поділ електорату роками був незмінним в Білорусі аж до анексії Криму. Все більше людей в країні хочуть "стати частиною нової великої імперії". Таким чином, з'явилася нова проросійська більшість.

З одного боку, це явище спричинене і російською пропагандою. А з іншого – державна політика президента Олександра Лукашенка теж цьому сприяла останні два десятиліття. Він якось сказав, що "білоруси – це росіяни, тільки кращі". І ця теза узагальнює його проросійську політику з перших днів на посаді президента.

Білоруський президент завжди бачив ворога у національній культурі і самобутності свого народу. Він відмовився від національних символів і єдиної державної мови, надавши офіційний статус російській. Тим самим він загнав білорусів у російське "культурне гетто". Згідно зі статистичними даними, навіть в школах російська мова домінує. До білоруської школи ходить лише кожен десятий школяр, а білоруською мовою навчаються лише 300 дітей.

Тому не дивно, що третина білорусів навіть вважають себе росіянами. А президент Росії Володимир Путін популярний серед громадян Білорусі, в якому вони бачать молодший варіант Лукашенка. Обидва авторитарні правителі хвалять СРСР. Зважаючи на це і на події в Україні, Лукашенко не може не бачити загрози для себе і для незалежності Білорусі.

Згідно з опитуваннями NISEPI, 60% білорусів позитивно оцінюють роботу Володимира Путіна, і лише 38,4% добре ставляться до свого президента.

Таким чином, Лукашенко став заручником власної антибілоруської політики. Його непокоїть культурна, економічна і політична експансія сусідньої країни. Він пішов на тотальну економічну залежність від Росії заради гарантії стабільності свого авторитарного режиму. Білоруський президент боровся з національною білоруською ідентичністю, підміняючи її радянською спадщиною і російською мовою. Таким чином, він збудував у Білорусі меншу малу альтеративну Росію. Середньостатистичний росіянин не почувається за кордоном у Білорусі. Скрізь говорять російською мовою, чути російську музику, а по телевізору показують російські канали.

Тепер, коли Росія ставить під сумнів цілісність і незалежність сусідів на підставі культурної і мовної приналежності, влада Білорусі повинна була б негайно почати пропагувати національну ідентичність. Лукашенку, щоб зберегти свою владу, треба було б розвернутися на 180 градусів і почати боротися з наслідками власної ж політики.

"Якби в Україні Володимир Путін зміг реалізувати всі свої плани, якби після "визвольного маршу" в Криму відбувся такий же марш в Донбасі, а проросійський антимайдан повалив уряд в Києві і на чолі України став новий проросійський політик, російський націоналізм захотів би від Кремля більшого. Тоді б московський проект Євразійськго союзу перетворився б на новий СРСР. І Білорусь з її проросійськими і пропутінськими настроями стала б беззахисною перед цією загрозою", - йдеться в статті.

Але автор зауважує, що Україна почала чинити опір. Проросійські бойовики разом з російською армією не змогли захопити навіть Луганську і Донецьку область повністю. Москва занурилася в економічну кризу і не може собі дозволити конфлікти з іншими сусідами. Таким чином незалежність Білорусі лишилася захищеною.

Автор нагадує, що Кремль завжди ставив білоруську суверенність під питання, коли переживав труднощі. Попереднього разу це сталося в 1918 році, коли росіяни силою ліквідували національну білоруську державу, приєднавши її до СРСР. А сучасна Білорусь з'явилася після розпаду радянської імперії.

"Сьогоднішня слабкість Росії новий шанс Білорусі вирватися з-під домінування Росії. Питання лише, чи Білорусь, а точніше її еліти, зможуть ним скористатися", - йдеться в статті.

Російський письменник Віктор Єрофєєв вважає, що президенту Росії не потрібен Донбас. Він хотів би захопити всю Україну. За його словами, Путін хотів перетворити Україну на ще одну слухняну Білорусь.

ін додав, що зараз найвірогідніше президент Росії відмовиться від подальшої агресії в Донбасі. Однак він буде шукати способи, як економічно дестабілізувати Україну. Видання The Times сьогодні писало, що з початку війни в Україні російський президент демонстративно був глухим для звичайної дипломатії. Але Путіна можна змусити грати за правилами, натиснувши на його друзів.

Їхні статки треба заморозити і ізолювати від світової економіки до тих пір, доки Україна не поверне контроль над всією своєю територію, а Росія не почне співпрацювати в розслідуванні авіакатастрофи "Боїнга 777".