У Східній Європі сумують за комуністичним минулим, але повертатися туди не хочуть - The Economist

"О, Господи! У нас все це було!" - викрикує 43-річна бізнесменка Аліна Раду у румунському "Музеї кітча".

Вона радіє гачкам для в'язання, старому телевізору з 80-х років, декоративній скляній рибці, краваткам і значкам румунських піонерів.

"Мені подобалося мати вигляд, як у генерала!", - каже вона журналістам The Economist.

"Музей кітча" відкрився в травні, але вже став дуже популярним. Тут можна лежати на ліжку і швирятися фальшивими грошима заради пафосного фото. Можна оглядати нічні світильники у формі розп'яття, невишуканий одяг з останньої чверті минулого століття і фотографії ромських "баронів". Але для багатьох найцікавішими стали речі, якими в Румунії користувалися до революції 1989 року.

Похмурі десятиліття румунського комунізму тепер збирають великі натовпи. На іншому кутку міста близько 400 людей приходять в маєток, в якому колись жила родина диктатора Ніколае Чауческу з 1965 до 1989 року. Після революції багата вілла стала урядовим гостьовим будинком, але її вигляд зберегли без змін. В ній багато старих і важких меблів, похмурі спальні, велика кількість золотих мозаїк і кранів. Хоча гід каже, що вони зовсім не золоті.

"Це були байки, які поширювалися під час революції", - каже він.

Але не лише в Румунії місцеві мешканці і туристи купують квитки у комуністичне минуле. В Албанії збираються відкрити дім комуніста Енвера Ходжа, який правив країною 41 рік. В місті Рієка у Хорватії місцева влада отримала фінансування від ЄС на реставрацію яхти "Galeb", на якій колишній комуністичний диктатор Йосип Броз Тіто колись облив сім морів.

Видання зауважує, що опитування свідчать, що у Східній Європі багато людей думають, що за комунізму жилося краще. Габріела Александру з румунського "Музею кітча" не згодна з таким твердженням. На її думку, люди сумують не за минулим чи Чауческу, "а за своєю молодістю". Відвідувачка Аліна Раду погоджується. Ніхто не хоче насправді повертатися до того життя. Але, на її думку, в ті часи "люди більше дбали один про одного".

Нагадаємо, що минулого літа у Польщі проголосували за закон про заборону пропаганди комунізму. Сенат підтримав закон практично одноголосно. Україна теж після Революції гідності почала активно проводити кампанію з декомунізації.

У серпні 2017 року директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив про те, що декомунізація в Україні в контексті перейменування в цілому відбулася. За даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", майже половина громадян (48%) підтримують ідею заборони комуністичної ідеології в Україні, проти – 36%, не визначилися – 16%.