Скандальних викриттів все більше, але їхня користь для світу сумнівна – Die Welt

В 2010 році Джуліан Ассанд змінив долю Німеччини. Боротьба канцлера Ангели Меркель з радикалами з "Альтернативи для Німеччини" і потужний наплив біженців з Сирії – все це бере свій початок з того моменту, коли відомий викривач таємниць опублікував на сайті WikiLeaks низку таємних документів США, з чого почався хаос на Близькому Сході.

Про це сьогодні пише Die Welt, нагадуючи, що після скандальних публікацій Ассанджа в Тунісі повалили корумпованого диктатора, після чого весь арабський світ охопили протести, одним із наслідків яких стала війна в Сирії.

"Сенсаційні просочування секретної інформації стали новим двигуном історії. І вже не має значення те, що тунісці добре знали про корумпованість своїх чиновників найвищого рівня, про що стверджує посол США в Кенії Роберт Годек", - йдеться в статті.

Видання пише, що ті, хто вдається до викриття секретів, переконані, що їхня робота стає частиною політики, на яку вони хочуть вплинути. Таким чином, причина і наслідок міняються місцями. Але масштаби подібних публікацій, які започаткував Ассандж, вражають. Лише за останній місяць в західній пресі з'явилися статті про аж про два скандальні викриття: щодо угоди про вільну торгівлі між ЄС і США і так звані "панамські документи".

Важливість одного із цих скандалів був перебільшеним. Преса на основі викриття умов ще не підписаної угоди стверджувала, що нібито американська сторона хоче змусити європейців купувати вирощені в Америці ГМО. Але потім виявилося, що це не так. В договорі йшлося лише про "передові аграрні технології", а не про сумнівної якості продукти. Однак скандал зробив своє і вплинув на суспільства в Європі і Америці.

Також видання звертає увагу на те, що лише сама кількість документів, які потрапили в руки викривачів, може спричинити серйозні наслідки в сучасному світі. Колишній працівник WikiLeaks Даніель Домштайт-Берг розповів, як він видалив купу документів про Bank of America, оскільки просто фізично не міг їх перевірити. Але сама згадка в пресі про те, що у WikiLeaks є такі документи, спричинило обвал біржового курсу цього банку.

Схожі невиправдані наслідки простежувалися і після публікації "панамських документів". Зокрема, прем'єр-міністр Ісландії Сігнундур Гуннлейгссон пішов у відставку, хоча доказів того, що він ухилявся від податків, насправді не було.

"Ера викриттів породила новий тип персонажів на кшталт Едварда Сноудена. Вони працюють на компанію чи установу, бачать там щось, що вважають несправедливим, і вирішують покласти цьому край, опублікувавши таємні дані про це", - йдеться в статті.

Їхній місії допомагають сучасні технології і інтернет. Однак на таких викривачів потім здійснюється тиск і їм потрібен захист. Видання нагадує, що в 2012 році з'явилася спеціальна організація Whistleblowers UK, яка допомагає викривачам опублікувати свої дані анонімно, а також ретельно перевіряє надані ними документи.

Експерт ЦРУ Джон Сезар підкреслює і той факт, що такі персонажі, як Сноуден і Ассандж, вибирають момент для публікації таємних документів. Він нагадує, що зокрема засновник WikiLeaks обіцяв показати світу секретні документи Кремля, але чомусь так цього і не зробив. Він також підкреслює, що коли йдеться про публікацію великої кількості таємних документів, майже не можливо встановити, хто, чому і проти кого їх оприлюднив. Тому, приміром, визначити особу, яка передала "панамські документи", досі не вдалося.

Нагадаємо, що у "панамському архіві" фігурують майже 500 офшорних компаній, пов'язаних з Україною. У понеділок, 9 травня, консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) відкрив доступ до бази даних, у якій міститься інформація про більш ніж 300 тисяч офшорних компаній.

На офіційному сайті консорціуму оприлюднена інформація про компанії, зареєстровані у більше ніж 30 офшорних юрисдикціях, зокрема, Панамі, Багамських, Сейшельських і Британських Віргінських островах. З цих документів стає зрозуміло, яким чином деякі багаті й впливові люди використовують офшорні компанії для ухилення від податків і обходу санкцій. Напередодні анонімний викривач, опублікував перший пакет "панамських документів" пояснив свій вчинок необхідністю боротися з "всепроникною катастрофічною корупцією" і анонсував передачу журналістам нової інформації, якою він володіє.