Референдуми часто ускладнюють проблему, а не вирішують – The Economist

За задумом, референдуми повинні були б залучити до політики громадян і зробити уряди більш відповідальними. І якщо все відбувається саме так, тоді, мабуть, європейці почуваються більш задоволеними від своєї демократії.

Референдуми зараз на підйомі. Якщо навіть не враховувати Швейцарію, то великі всенародні голосування сьогодні в Європі відбуваються частіше, ніж 70-х роках минулого століття. Великобританія готується проголосувати щодо свого членства в ЄС, нідерландці щойно сказали "ні" асоціації між Україною і ЄС, а тепер збираються винести на референдум ще й угоди про вільну торгівлю між Євросоюзом, Канадою і США. Італійські збираються виставити на голосування зміни до конституції, а угорці – європейську схему з подолання міграційної кризи.

Але попри цю дію прямої демократії, європейці досі почуваються відлученими від політики і невдоволені своїми урядами. Референдумоманія не зменшила підйом популістів і євроскептиків, які атакують істеблішмент, називаючи його корумпованим і відірваним від реальності. Про це сьогодні пише The Economist.

Видання зауважує, що референдуми, покликані вирішувати складні питання, насправді дуже часто лише все ускладнюють. Приміром, після провалу голосування за незалежність Шотландії в 2014 році, у "Шотландської національної партії" з'явилося в чотири рази більше прихильників і нове політичне протистояння не виключене.

Виявляється, що референдуми – це дуже підступний інструмент. Так, вони можуть вирішити локальні і дуже чіткі проблеми або ж допомогти країні зробити рідкісне історичне рішення, коли йдеться про те, чи варто їй приєднатися до великого союзу, чи ні. Однак значно частіше плебісцити грають на руку "поганим політикам і поганій політиці".

Найгірші з них ті, які пропонують виборцям висловитися щодо проблеми, яку вони не розуміють. Приміром, в 2015 році прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас оголосив референдум, щоб греки вирішили, повинен він погоджуватися на умови кредиторів чи ні. Виборці, більшість яких не розуміли, що відмова означатиме дефолт, проголосували за відповідь "ні". Ціпрасу все ж довелося погодитися на умови ЄС і МВФ, підвищивши при цьому громадську недовіру до політики.

Референдуми, на яких виборців просять відповісти, що вони думають про політику інших країн, теж розчаровують. Нідерландці сказали "ні" угоді між ЄС і Україною. Але їхній вибір став лише непотрібною перешкодою, оскільки 27 країн-учасниць вже ратифікували угоду з Україною і не погодяться на внесення в неї змін.

Видання також нагадує, як мешканці штату Каліфорнія в США проголосували за зменшення податків і збільшення бюджетних витрат водночас. Навряд чи вони до кінця розуміли до кінця, як працює бюджетний баланс штату.

The Economist зауважує, що всі ці небезпеки можна зменшити. Приміром, можна встановити вимогу досить високої явки, щоб уникнути тиранії меншості. Але у всякому разі, плебісцити – це значно гірша форма демократії, ніж та, яку забезпечують обрані представники в урядах. 4-й президент США Джеймс Медісон мав рацію, коли написав, що демократичні країни, в яких громадяни будуть голосувати за політичні рішення напряму, приречені на розпад.

"Засновники демократичних держав не просто так створили парламенти", - пише видання.

Сьогоднішня мода нагадує оптимізм ранньої інтернет-ери, коли всі думали, що більше комунікацій дозволяють покращити демократію. Армії тролів, проплачені урядами, розвіяли ці ілюзії. Скепсис щодо референдумів теж виправданий. Вони навряд чи щось змінять на краще.

Раніше видання The Economist також писало, що європейська "референдумоманія" приносить більше шкоди, ніж користі . Всі ці референдуми були не лише позитивним досвідом залучення громадянського суспільства. Вони також виявили дуже поширене відчуження від політики і невдоволення правлячим класом. Підтримка старих політичних партій зменшується в той час, як популісти і євроскептики набирають обертів. Урядам, яких виборці вважають відірваною від реальності елітою, дуже важко протистояти закликам винести суперечливі питання на всенародне голосування.

Нагадаємо, 19 квітня депутати парламенту Нідерландів підтримали рішення дати уряду більше часу на пошуки виходу з ситуації, яка склалася після референдуму щодо ратифікації угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Опозиція вимагала скасувати закон про ратифікацію, проте коаліція підтримала уряд з перевагою у п'ять голосів.

Раніше прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, уряд починає переговори з країнами Євросоюзу щодо внесення змін в угоду про асоціацію з Україною. За словами Рютте, влада має намір обговорити угоду в ЄС і внести в нього зміни згідно з побажаннями тих, хто голосував проти".