Путін втягнув Росію в конфлікт, з якого їй буде тяжко вийти – The Economist

Якщо метою Володимира Путіна було "пограти м'язами" перед носом у США, тоді йому вдалося. Він став першим лідером з часів Леоніда Брежнєва, який наважився на військову операцію за межами колишнього СРСР.

Вже другий тиждень російська авіація завдає ударів з повітря на території Сирії. Про це пише видання The Economist, додаючи, що, напевне, з часів Боксерського повстання в Китаї 1899 року російські військові проводять операції так близько до американських сил. І Косово, звісно, вони теж були близько.

Але в Сирії сили двох країн ділять небо: американці атакують терористів "Ісламської держави", а Росія каже, що робить те саме, але насправді атакує позиції сунітських повстанців, деякі з яких навчені і озброєні США.

Можливо Путін сподівається, що війна в Сирії змусить Вашингтон знову ставитися до нього, як до потужного партнера, настільки важливого, що його не можна ізолювати і вводити проти нього санкції за агресію проти України.

"Але цей маневр ризикований. Росія може зав'язнути у війні, з якої їй буде тяжко вийти і неможливо виграти", - пише видання.

Російсько-американські відносини тільки погіршаться, особливо після того, якщо бодай ненароком військові двох країн вступлять в сутичку. Російські пілоти без чіткої координації з іншими в небі можуть потрапити в руки головорізів.

"Путін прорахувався в Україні і не виключено, що він помилився і щодо Сирії", - каже голова московського Центру Карнегі Дмитро Тренін.

Навіщо ж так ризикувати? Російське офіційне пояснення полягає в тому, що "Ісламська держава" загрожує національній безпеці, оскільки велика кількість бойовиків – вихідці з Північного Кавказу. Це пояснення небезпідставне. Час для вторгнення Росія теж вибрала підходящий, оскільки армія Асада дуже швидко втрачає контроль над територією. Кремлю байдуже до того, що станеться з сирійським президентом.

Однак Асад потрібен російській стороні в статусі президента до тих пір, доки вона домовиться про якесь рішення щодо майбутнього Сирії в цілому. Також Росії важливо утримати військову базу в Тартусі, щоб зберегти вихід до Близького Сходу, країни якого є важливими покупцями російської зброї.

Крім того, Путін намагається утриматися при владі вдома. А криваві картинки бомбардування Сирії – це новий спектакль в той час, коли війна проти України вже не так тривожить росіян, а ейфорія від анексії Криму почала проходити. До того ж, втручання в сирійську війну стало можливістю "позмагатися" з США. Президент Путін впродовж двох своїх термінів покладався на зростання рівня життя в Росії. А от під час третього терміну він більше опирається на конфлікт з США.

Видання Time писало, що кремлівській пропаганді складно виправдати вторгнення Росії в Сирію. У випадку вторгнення в Україну Москва легко вигадала "захист споконвічних земель" і російськомовних людей. А от в Сирії немає ані першого, ані другого.

Як відомо, з моменту початку війни в Сирії в 2011 році, Росія надає підтримку Башару Асаду,чинному президентові країни, в той час як більшість членів НАТО і Європейського Союзу звинувачуютьрежим Асада в військових злочинах і вимагають його відставки. Паралельно з конфліктом між сирійською опозицією і Асадом в Сирії йде війна з бойовиками "Ісламської держави".

30 вересня 2015 годапрезидент Сирії Башар Асад попросив у Росії допомога військово-повітряних сил. У той же день Росія завдала авіаудару в Сирії.