Німеччина вперше за 24 роки припинила скорочувати армію через війну в Україні – WSJ

Німецький бізнесмен Петер Кох роками заробляв на німецькому пацифізмі. Він утилізує танки, які списує Міністерство оборони Німеччини. Але тепер його бізнес під загрозою, оскільки Берлін через війну в Україні припинив нищити свою бронетехніку.

Про це пише Wall Street Journal, зауважуючи, що Німеччина вперше не намагається зменшити свою армію з часів закінчення Холодної війни. 24 роки тому Бундесвер мав на озброєнні 2125 танків Leopard 2. Нині ж їх у бойовому стані лише 225.

Але з початком війни в Україні німецькі політики почали говорити про збільшення оборонного бюджету. Хоча до російської агресії ця тема була табу в німецьких політичних колах. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн заявила про намір відновити танкові батальйони, які лишилися лише на папері.

За її словами, Міністерство оборони припинить нищити свій боєздатний арсенал, щоб посилити свою бойову готовність. 40 танків, які раніше збиралися списати, тепер утворять новий бронетанковий батальйон на півночі Німеччини.

"Розвиток подій в Україні багатьом відкрив очі. Йдеться про оборону. Ми повинні дати чітко зрозуміти, що не варто атакувати будь-яку з країн-учасниць НАТО", - прокоментував німецький депутат і відповідальний за імплементацію оборонного плану канцлера Німеччини Хенінг Отте.

Роками Німеччина намагалася зробити свою армію меншою і дешевшою. Вона списувала, продавала і роздавала свою бронетехніку з 1992 року. Бізнесмен Петер Кох каже, що всього утилізував 16 тисяч бронемашин різних видів, які списав Бундесвер.

Після розпаду СРСР в Німеччині і Західній Європі в цілому ніхто не думав, що коли-небудь знову доведеться дбати про те, щоб захистити свої кордони. А більшість військових операцій проходили далеко від країн НАТО. Тож можна було обійтися і невеликою армією. На саміті в Уельсі сторона США висловила занепокоєння, що більшість країн Альянсу не витрачають уставних 2% від ВВП на армію. Берлін відповів, що зосереджує увагу на тому, щоб витрачати не багато, а ефективно. Але минулого тижня цей тон змінився.

"Враховуючи на велику кількість криз і конфліктів у світі, ми, звісно, будемо змушені підвищити витрати на оборону найближчими роками", - сказав німецькій міністр фінансів Вольфганг Шобле.

Міністр оборони Урсула фон дер Ляйєн, яка стала першою жінкою на чолі міністерства, минулого місяця припинила процес утилізації бронетехніки і танків в першу чергу. Вона пообіцяла, що військова база, яку нині займають військові Великобританії, буде цього року повернена армії Німеччини. Зокрема, тут розміститься танковий батальйон, покликаний реагувати у випадку нападу на одну з країн Балтії.

Однак у Німеччині не бракує і тих, хто проти посилення армії, попри загрозу з боку Росії. Останнє дослідження TNS показало,що 73% німців досі проти збільшення витрат на армію в країнах НАТО.

"Противники кажуть, що з часів Холодної війни наша армія ставала меншою. Чи це законно зараз знову її збільшувати?" - сказав експерт з Інституту міжнародної безпеки Крістіан Мюллінг. Раніше повідомлялося, що Німеччина зміцнить армію танками через війну в Україні. В цей же час, експерти European Lidership Network встановили, що ключові країни НАТО, такі як Німеччина, цього року скорочують військові бюджети, поки Росія воює з Україною. ВВП Німеччини зростає, але Берлін не збільшує федеральний бюджет і витрати на Бундесвер. Навіть навпаки, військовий бюджет країни скоротився в 2015 році на 3 мільярди доларів у порівнянні з минулим роком.