Китайський "козир" Росії не працює – Sueddeutsche Zeitung

Росія почала говорити про зближення з Китаєм, який стрімко розвивається, ще задовго до початку війни в Україні. Однак, коли Кремль наважився анексувати Крим і дестабілізувати Донбас, а Захід увів санкції, відносини з Пекіном стали для росіян головним "козирем" у рукаві.

Але насправді росіяни бояться зближуватися з китайцями і цьому є низка підтвержень. Про це на сторінках Sueddeutsche Zeitung пише Франк Нінгуйзен зауважуючи, що попри амбітні спільні проекти, російсько-китайські відносини мають дуже чіткі межі.

Автор нагадує про скандал, який розгорівся у Москві через рішення губернатора Забайкальського краю здати в оренду землю Китаю на 49 років. Здавалося б, ідея логічна і правильна.

"Але націоналісти в Держдумі б'ють на сполох і просять втрутитися у ситуацію президента і прем'єр-міністра, описуючи страшні сценарії, як через 20 років губернатором Забайкальського краю стане китаєць, а всі робочі місця займують громадяни КНР", - йдеться в статті.

На думку оглядача, такі націоналістичні переживання – найменше, що потрібно Росії, коли вона намагається отримати фінансову і політичну підтримку в Азії. Крім того, Москва і Пекін домовилися створити противагу США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Але китайська влада також працює над проектом "Шовкового шляху", який передбачає збільшення впливу Пекіну на Центральну Азію, в якій багато пострадянських країн. І Кремлю ці амбіції не подобаються.

До того ж, попри політичні рішення, російська еліта все одно прагне бути ближчою до Європи, відправляючи своїх літей вчитися в Лондон, подорожуючи країнами ЄС і купуючи там речі. Автор пише, що навіть на російському Далекому Сході громадяни РФ почуваються більше європейцями, ніж азіатами.

"Таким чином Росія опинилася перед проблемою: з одного боку вона почала серйозну конфронтацію з Європою, а з іншого – розуміє, що не може замінити її Азією", - йдеться в статті.

Видання New York Times сьогодні писало, що контрреволюція Росії обмежує її співпрацю з Китаєм. Москва зосередила свою увагу на минулому і це суперечить бажанню Пекіна модернізуватися.

Раніше Radio Free Europe/Radio Liberty повідомляло, що Кремль захищається від демократії і революції, як в XIX столітті. Тоді Кремль теж боявся революції. І це переросло в утворення так званого "Священного союзу", до якого увійшли монархи Росії, Австро-Угорщини і Прусії. Правителі цих країн боялися поширення на них французької революції.

Володимир Путін неодноразово висловлював своє захоплення правлінням царя Олександра І, який заснував "Священний союз", і Миколи І, який його продовжив. Тож, схоже, тепер лідер Кремля хоче вести справи, як у 1815 році.