Кім Чен Ин не приїде в Пекін на святкування 70-річчя перемоги у Другій світовій війні - ЗМІ

На святковий захід 3 вересня в столицю Китаю запрошені лідери іноземних держав, у тому числі президент Росії.

Лідер КНДР Кім Чен Ин не буде присутнім в Пекіні на урочистостях і військовому параді 3 вересня з нагоди відзначення 70-річчя перемоги у війні проти японських агресорів, повідомило агентство Yonhap.

"Кім Чен Ина немає в списку представників іноземних держав, які підтвердили свою участь у військовому параді в Пекіні 3 вересня", - наводить агентство слова джерела в уряді Республіки Корея (РК).

Раніше лідер КНДР був також запрошений взяти участь у святкуваннях в Москві 9 травня з нагоди 70-річчя Перемоги, однак у підсумку на параді був присутній голова президії Верховного народного зібрання (парламенту) країни Кім Ен Нам.

20 серпня стало відомо, що президент Південної Кореї Пак Кин Хе відвідає Пекін з офіційним візитом 2-4 вересня. В ході поїздки вона візьме участь в урочистостях з нагоди 70-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, а також зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном. Крім того, як планується, на святковий захід 3 вересня в Пекіні запрошені лідери іноземних держав, у тому числі президент Росії Володимир Путін.

Тим часом між КНДР і Південної Кореї розгорівся конфлікт. Повідомлялося, що президент Південної Кореї Пак Кин Хе заявила, що пропагандистське мовлення проти північнокорейських властей продовжиться, якщо Пхеньян не принесе вибачення за міни, встановлені в демілітаризованій зоні.

Конфлікт між КНДР і Південною Кореєю розпочався з новою силою (після закінчення Корейської війни (1950-1953 роки) мирний договір не було укладено), 20 серпня, після того як в районі демілітаризованої зони КНДР відкрила артилерійський вогонь по Південній Кореї.

Приводом для найсерйознішої за останні кілька років загострення стали великомасштабні військові навчання США і Південної Кореї в якості відповіді на недавній інцидент з підривом трьох солдатів Сеула на мінах, які були встановлені КНДР на демілітаризованої зони.

Однак у Пхеньяні їх навзвали "оголошенням війни". Після різкого загострення ситуації обидві сторони наказали привести війська у повну бойову готовність.