Гонконг може втратити статус третього фінансового центру світу через закон про екстрадицію – експертка

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Гонконг може втратити статус третього фінансового центру світу через закон про екстрадицію – експертка © Twitter.com/VoCommunism
Китай душить свободу не тільки руками гонконгської адміністрації та залякуванням активістів, але й ініціюванням закону про екстрадицію.

За понад двадцять років спільного співіснування Китай намагається взяти під контроль "внутрішній зміст" автономії Гонконгу, при цьому не порушуючи "зовнішню обгортку" моделі "Одна країна, дві системи". Це проявляється значною мірою у прагненні впливати на керівну верхівку регіону, очолювану главою виконавчої влади. Його обирають 1200 членів Виборчого комітету, більшість яких вважаються лояльними до "політичної лінії Китаю", пише у свої статті для DT.UA експертка з питань Східної Азії Наталія Бутирська..

Авторка зазначає, Адміністрація Гонконгу впродовж тривалого часу балансувала між запитом суспільства на реалізацію загального виборчого права і схильністю офіційного Пекіна до непрямих виборів, однак у 2014 році невдоволення суспільства переросло в масові виступи під назвою "революція парасольок".

"Поштовхом стало рішення Всекитайських зборів народних представників у Пекіні про запровадження нового виборчого законодавства, відповідно до якого глава адміністрації Гонконгу мав би обиратися серед кандидатур, схвалених Комуністичною партією Китаю. І, хоча протестувальникам вдалося домогтися відмови від насаджуваних материком змін, принцип проведення виборів залишився попереднім, а на виборах 2017 року перемогла прибічниця подальшої інтеграції Гонконгу з китайською політичною системою Керрі Лем. Прийшовши до влади, вона зайняла жорстку позицію до лідерів протестів за вільні вибори, яких було ув'язнено на 16 місяців. Крім того, уряд Гонконгу посилив контроль над університетами й вишами (студенти були активними учасниками "революції парасольок"), заснувавши університетські ради на чолі з лояльними до себе представниками", - пише Бутирська.

Експертка додає, що попри те, що в Гонконзі, на відміну від Китаю, щороку 4 червня вільно відзначають річницю подій на площі Тяньаньмень, практикують заборонені на материку практики Фалуньѓун, критикують політику Китаю і виробляють контроверсійні фільми на заборонені ним теми, самі жителі відзначають посилення наступу на звичні їм свободи.

Почастішали випадки притягнення критиків Пекіна до кримінальної відповідальності за звинуваченнями у громадській непокорі, утиски ЗМІ, покарання активістів, які виступають за незалежність Гонконгу від Китаю, пише авторка.

"У вересні минулого року уряд автономної території навіть вдався до заборони Гонконгської національної партії, яка пропагує ідеї незалежності від Китаю, за офіційною версією - "в інтересах національної безпеки", що під нею, згідно з Основним законом, слід розуміти "захист територіальної цілісності та незалежності КНР". Також уряд Гонконгу відмовився продовжити візу репортерові Financial Times Віктору Мілле після того, як він зробив інтерв'ю із засновником цієї партії Енді Чаном. Перед цим, у 2016-му році, уряд дискваліфікував шість продемократичних законодавців, які отримали місця на виборах до Законодавчої ради, оскільки під час прийняття присяги вони розгорнули прапор з написом "Гонконг - це не Китай". Аби виправдати підстави для позбавлення мандату, перед самим винесенням вироку суду Китай вніс зміни до Основного закону, що породило чергову хвилю невдоволення серед гонконгців незаконним втручанням Китаю у внутрішні справи автономної території. Однак чи не найбільшого резонансу набули історії з викраденням офіцерами безпеки материка п'ятьох гонконгських розповсюджувачів книжок про китайських лідерів для здійснення правосуддя над ними на території Китаю. У своїх прагненнях контролювати антикитайські настрої в регіоні Пекін душить вільнодумство не тільки руками гонконгської адміністрації та залякуваннями активістів, а й ініціюванням згадуваного Закону про екстрадицію. Якщо цей закон буде прийнято, Гонконг не тільки втратить вагому частину своїх автономних прав, а й зазнає збитків як міжнародний діловий центр, адже будь-хто в Гонконзі зможе потрапити до рук жорсткої системи китайського правосуддя, яке дозволяє смертну кару, практикує тортури у в'язницях та неаргументовані арешти", - резюмує Бутирська.

Детальніше про масові протести в Гонконзі читайте в статті Наталії Бутирської "Гонконг: територія свободи під китайським ковпаком" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі