Французька журналістка зняла фільм про "режим страху" в Чечні

Французька журналістка Манон Луазо зняла свій п'ятий фільм про Чечню "Війна без сліду", що оповідає про зміни в республіці після приходу до влади Рамзана Кадирова і страх, в якому живуть люди.

"Я знову зустрілася з людьми, з якими познайомилася 15-20 років тому. Їм страшніше сьогодні, ніж у ту пору, коли йшла війна. Тому що зараз свої вбивають своїх. Немає більше російської армії, яка їх бомбить, немає зачисток, але чеченці вбивають своїх. Всі бояться, що сусіди або навіть родичі донесуть, бояться кожен вечір, що хтось постукає в двері. Війна досі триває", - сказала Манон Луазо в інтерв'ю "Радіо Свобода".

Журналістка зазначила разючі зміни, які відбулися в Чечні за останній час. "Я була там і під час війни, і потім, під час "відновлення конституційного порядку" після другої кампанії. Тоді люди говорили: "свобода або смерть". А зараз чеченці називають проспект іменем Путіна, святкують день народження Путіна. Після стількох років війни, викрадень, тортур все просто втомилися від страху", - зазначила вона.

Разом з тим, у республіці тривають зникнення і тортури. "Це не пов'язано з політикою - це пов'язано з режимом страху, який існує в Чечні", - додає журналістка, також вважаючи, що чеченці підтримують Кадирова виключно через страх розправи.

Кадиров створив культ особистості себе, свого батька і Путіна. "Путін скрізь, батько Кадирова скрізь, менше Рамзан, тому що він десь прочитав, що його звинувачують у культі особистості, і зняв свої портрети. Але як тільки ви виїжджаєте з Грозного, вони скрізь. Є проспект Путіна, проспект Кадирова, вулиця генерала Трошева", - ділиться враженнями журналістка.

"Я вважаю, що виграв війну Путін, він сказав, що потрібно чеченізувати конфлікт, щоб чеченці вбивали один одного. Це і відбувається", - додає вона.

Також режисер зазначає, що саму війну не забули, але "про це взагалі заборонено пам'ятати в Чечні, при Кадирові не можна говорити про це. 150 тисяч людей загинуло, п'ята частина населення, кожна родина втратила когось, але з-за того, що їх убили росіяни, не можна про це говорити, тому що Кадиров найкращий друг Путіна".

Знімати фільм, за словами Луазо, було непросто: за нею постійно велося стеження.

"Вже через кілька днів після першого приїзду я помітила за собою стеження, так що вирішила не жити в Чечні, а приїжджати і їхати. Так я приїжджала 12 разів, але щоразу після двох-трьох днів зйомок помічала, що за мною стежать. У мене великий досвід роботи в Росії, і я відразу помічаю, коли тебе раптом починають фотографувати, за тобою їде підозріла машина або хтось, що називає себе студентом, починає ставити дивні питання", - розповіла режисер.

24 грудня Кадирова нагородили медаллю "За заслуги у забезпечення нацбезпеки", а перед цим він отримав медаль "За заслуги у справі захисту дітей Росії". За допомогу в окупації Криму Кадиров отримав медаль "За визволення Криму", а ще раніше його нагородили орденом Доброти.