90% росіян донині вважають, що анексія Криму була правильною - дослідження

Автори дослідження Security Radar ("Радар безпеки"), випущеного фондом імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) провели репрезентативні опитування в семи країнах Європи, які, на думку авторів, важливі для європейської безпеки. Відповіді респондентів у Німеччині, Франції, Латвії, Польщі, Сербії, Росії та Україні оцінили експерти.

Страхи, які стоять перед країнами, в принципі, однакові, але ось джерело страхів у кожній країні оцінювалося по-різному, повідомляє DW.

Респонденти в усіх семи країнах бояться війн і збройних конфліктів: такі страхи характерні для більшості опитаних (середній показник по всіх семи країнах - 78%). Однак у країнах Східної Європи це розглядають як збройний конфлікт між Росією і Заходом (таку загрозу розглядали, переважно, в Росії) - 59%, то у Франції (75%) і в Німеччині (60%) люди в такий сценарій не вірять.

Міжнародний тероризм (75%) і зміни клімату (70%) хвилюють респондентів з усіх країн. Втім, різниця виявляється в деталях: якщо в Німеччині, Франції та Сербії питання екології хвилюють навіть більше небезпеки воєн (від 78 до 83% респондентів), то в Росії та Латвії турбота про клімат актуальна тільки для половини населення (53 і 58% відповідно).

Відповідаючи на запитання, яка країна представляє найбільшу небезпеку для миру на європейському континенті, європейці назвали дві: США і Росію (50 і 43%). Зрозуміло, десь більше бояться Росію - в Україні, Польщі та Латвії, десь США - в Росії, Сербії та Німеччині (в останній 39% відчувають страх перед США проти 15% респондентів, які побоюються РФ). Автори називають ці дані відображенням "латентного антиамериканізму" в німецькому суспільстві, який, за їх словами, суперечить ролі США як гаранта безпеки ФРН протягом багатьох десятиліть.

Але справжнім викликом для безпеки в Європі автори Security Radar 2019 називають незадоволеність ряду країн Східної Європи власним міжнародним статусом. Респонденти з Росії, Сербії та України заявили, що інші держави заважають їх країнам посісти гідне місце в міжнародному співтоваристві. У Росії, наприклад, з цією тезою згодні 69% опитаних. Проте, хоча в Росії незадоволені місцем країни у міжнародному співтоваристві, брати на себе відповідальність за міжнародний порядок росіяни не дуже хочуть: тільки 39% погодилися з такою відповідальністю країни.

При цьому зовнішня політика, заснована на демократичних цінностях, у РФ підтримки не знайшла. Що насторожує експертів: жителі Польщі та Росії, згідно з опитуваннями, підтримують зростання військових витрат і військове втручання країн в конфлікти в разі необхідності (60 і 48% відповідно). Втім, стільки ж респондентів в Росії, 48%, висловилися проти військового втручання. Також росіяни, судячи за даними соціологічного дослідження, рідше за інших європейців впевнені в тому, що їх добробут залежить від добробуту інших країн.

Низка питань в дослідженні стосувалася кризи навколо України. Мало дивного в тім, що росіяни і українці, які знаходяться по різні боки, звинувачують один одного в конфлікті. А от європейці зайняли двоїсту позицію. Однак більшість з них саме Росію вважає більш відповідальною за ескалацію української кризи.

Більшість респондентів, за винятком жителів РФ і Сербії, вважають анексію українського півострова Росією анексією, тобто незаконно відторгнутою частиною країни (від 62% і вище). І в цей же час респонденти з країн ЄС виступають проти розширення санкцій проти Кремля. 56 відсотків всіх опитаних впевнені, що їхні країни повинні посилити співпрацю з РФ.

У Росії анексію Криму схвалюють і вважають правильною 90% опитаних - і це навіть через п'ять років після початку конфлікту.

Але як вирішувати український конфлікт? Респонденти з України бачать вирішення конфлікту з Росією у подальшій інтеграції в західні структури, що викликає різке неприйняття цього росіянами. Європейці - за нейтралітет. При цьому переважна більшість опитаних виступає за дипломатичне вирішення конфлікту.

Автори на підставі даних сформулювали три пропозиції: серйозно ставитися до страхів всіх країн континенту, шукати компроміси і дотримуватися міжнародних норм. Але опитані експерти зізнаються: з точки зору Москви, значного простору для маневру в питанні українського конфлікту немає. Компроміс у Росії, за їх словами, вважається ознакою слабкості, визнавати помилки, наприклад, свою військову присутність в Донбасі, Росія не готова. Експерти бачать і інші можливості, як ЄС міг би постаратися зняти напруженість у переговорах з Москвою. Їх порада: відмовитися від обговорення проблем демократії в Росії і налагоджувати відносини так само прагматично, як з Китаєм.

Як пише в своїй статті для ZN.UA постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, в світі стало легко змінювати уявлення людини про те, що правильно, а що ні, що правда, а що фейк, оскільки боти коригують реальність або формують альтернативні реальності в Інтернеті.