Заступник міністра освіти і науки окреслює шляхи реформування вітчизняної наукової сфери

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Щоб в 2019 р. забезпечити роботу НФД, заклали в Держбюджет понад 262 млн грн.

Два роки тому в Києві були представлені результати незалежного аудиту дослідницької та інноваційної системи України, виконаний європейськими експертами за ініціативи Міністерства освіти і науки України в межах інструментів політичної підтримки програми "Горизонт-2020". Звіт містив 30 рекомендацій українській владі і науковому співтовариству. Сьогодні видається доцільним як нагадати зміст цих рекомендацій, так і коротко проаналізувати, що ж саме було зроблено протягом минулих 24 місяців для їх виконання, і що нам слід зробити в найближчій перспективі.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України, доктор фізико-математичних наук. За його словами, 17 жовтня 2018 р. розпорядженням Кабміну був затверджений план заходів з реформування вітчизняної наукової сфери. Він окреслив масштабні завдання, які повинні бути виконані при участі стейкхолдерів протягом 2019-го і наступних років.

"Це, зокрема, перегляд переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та механізму їх реалізації, удосконалення системи національних академій наук, стимулювання повернення талановитої наукової молоді в Україну, удосконалення нормативно-правової бази для ефективної участі українських вчених в реалізації міжнародних проектів, дослідницьких та інноваційних програм, створення сприятливих умов для участі українських науковців та бізнесу в міжнародному співробітництві у сфері науки, технологій та інновацій (НТІ)", - зазначає заступник міністра.

Він підкреслює, що Національний фонд досліджень (НФД) України, який був утворений постановою уряду 4 липня 2018 р., повинен стати потужним провідником змін та установою, яка буде боротися за впровадження реформ у науково-технічній та інноваційній системі України, зокрема поступово істотно збільшуючи конкурсне фінансування дослідницьких проектів. Щоб вже до 2019 р. забезпечити роботу НФД, заклали в Держбюджет понад 262 млн грн.

"Два роки тому європейські експерти, добре знаючи українські реалії і не вірячи в те, що для НФД вдасться акумулювати істотні додаткові бюджетні ресурси, рекомендували переадресувати у фонд частину витрат на підтримку університетської та академічної науки. Це положення звіту чи не єдине наштовхнулося на гостру критику переважної частини нашого наукового співтовариства. Але не дивлячись на всім відому складність бюджетного процесу на 2019 р., уряд знайшов можливість передбачити для фонду саме додаткові кошти - без урізання фінансування НАН або МОН. Кошти не дуже великі, але все ж більш ніж в 10 разів більше, ніж було спрямовано на підтримку Державного фонду фундаментальних досліджень (його приєднають до Національного фонду досліджень після реєстрації НФД як юридичної особи)", - пише Стріха.

На його думку, Національній академії наук України слід диверсифікувати свій людський капітал, зосередивши зусилля на забезпеченні вікового та гендерного балансу. Реалізацію цієї рекомендації чинний Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" також відносить до виключної компетенції самої НАН. Президія НАН діє у складі, обраному Загальними зборами у квітні 2015 р. І в ньому є тільки одна жінка (відомий вчений-демограф Е. Лібанова), а вік переважної більшості членів президії НАН перевищує 70 років.

"Залишається сподіватися, що рекомендації європейських експертів хоча б частково врахують під час формування. Галузеві академії наук потрібно модернізувати, використовуючи модель трансформування Національної академії наук України. На сьогоднішній день вже запроваджуються нові підходи до фінансування наукових і лікувальних установ НАМН України. Однак втілення цієї рекомендації гальмує очевидна обставина: невизначеність з моделлю подальшої трансформації самої НАН, - зазначає вчений. - Установам сфери МОН та інших міністерств слід пройти відповідне оцінювання, і в залежності від результатів оцінювання їх слід реструктуризувати або ліквідувати".

За словами заступника міністра освіти і науки, проект плану дій уряду на 2019 р. передбачає розпочати атестацію наукових установ - для цього вже створена необхідна нормативна база. Наукові установи, які за результатами атестації будуть віднесені до 4-ї (найнижчої) категорії, рекомендується реорганізувати або ліквідувати протягом одного року. У перспективі і базове фінансування наукових установ, у відповідності з Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність", буде залежати від рівня атестації.

Детальніше про шляхи реформування вітчизняної науки читайте в статті Максима Стріхи "Українська наука на шляху до Європи: здобутки, проблеми і перспективи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі