У Генпрокуратурі відмовилися пояснити, чи проситимуть Канаду продовжити санкції проти Портнова

У Генпрокуратурі України відмовилися повідомити, чи є наразі підстави для продовження канадським урядом санкцій проти ексзаступника голови Адміністрації президента за часів Януковича Андрія Портнова, передає "Радіо Свобода". У відомстві також не відповіли, чивважає нове керівництво за потрібне продовження обмежувальних заходів. Канада зараз розглядає питання виключення Потрнова із санкційного списку.

В ГПУ пояснили свою відмову тим, що відповідна інформація нібито є "таємницею слідства і може бути розголошена лише з письмового дозволу слідчого або прокурора".

Зокрема, журналісти направили до Генпрокуратруи запит, щоб дізнатися, чи здійснює ГПУ або її підрозділи досудові розслідування, з метою дослідження ролі та діяльності Портнова. Також у запиті йшлося про те, чи підтримує нове керівництво Генеральної прокуратури позицію, що зараз не існує підстав для продовження Канадою на п'ять років санкцій проти Портнова.

В ГПУ також відмовилися пояснити, чи не перевищив службові обов'язки ексзаступник генпрокурора Сергій Кізь, коли на запит адвокатів Портнова направив до Канади листа, в якому заявив про відсутність підстав для перебування колишнього очільника АП в санкційних списках.

Пізніше Генпрокуратура направила журналістам доповнення до відповіді, у якому зазначила, що "з 20.11.2019 року органи прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування".

Санкції проти високопосадовця часів засудженого за держзраду експрезидента Януковича діяли упродовж п'яти років, однак влітку 2019 тоді ще заступник генпрокурора Сергій Кізь відправив до Канади листа, що може стати підставою для скасування обмежувальних заходів.

У листі, виданому на запит адвокатів Портнова, стверджувалося, що "щодо Портнова не проводиться досудових розслідувань і що Портнов не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або підсудного".

Після цього в Канаді заявили, що можуть зняти санкції з Портнова, якщо найближчим часом не отримають від Генеральної прокуратури України документ з обґрунтуванням необхідності їх збереження.

Нагадаємо, санкції проти соратників Януковича були запроваджені Канадою у 2014 році. Цьогоріч санкції щодо 16 осіб продовжили на п'ять років. У 2011-2014 роках Портнов обіймав посаду заступника голови Адміністрації президента. З 2005 по 2010 рік був головним юристом у команді Юлії Тимошенко.

Правоохоронці перевіряли Портнова на причетність до ключових кримінальних справ проти Януковича і його оточення, зокрема до розстрілів учасників Революції Гідності в 2014 році та виведення держкоштів за межі України.

У березні 2018 року СБУ відкрила кримінальну справу за статтею "держзрада", у межах якої Портнова перевіряли на причетність до сприяння анексії Криму Росією. За рік Портнов виграв судові позови до СБУ та інформагентства "Укрінформ", а також до партії "Блок Петра Порошенка" за поширення інформації про те, що його підозрюють у держзраді.

Шевченківський райсуд Києва зобов'язав СБУ та "Укрінформ" спростувати цю інформацію, оскільки повідомлення про підозру Портнову не вручали, отже, процесуального статусу підозрюваного в нього немає. Київський апеляційний суд зобов'язав БПП зробити аналогічне спростування.

Як і багато інших посадовців часів Януковича, Портнов потрапив під європейські санкції, однак у жовтні 2015 року Суд ЄС ухвалив рішення у справі "Портнов проти Ради ЄС", яким визнав "протиправними" санкції у зв'язку з "недостатністю підстав". Суд встановив, що єдиною причиною для накладення санкцій був лист від ГПУ, в якому стверджувалося, що нібито інформація слідства дозволяє говорити, що Портнов серед інших причетний до "розтрати значної кількості держкоштів та їх нелегального виведення за межі України". Проте, за даними суду, лист від України не містив жодних інших деталей щодо фактів, звинувачення в яких приписувалися позивачу.