Україна хоч і повільно, але змінюється – Atlantic Council

Більше року минуло після Революції гідності в Україні. Але чи змінилася вона за цей час? Щоб відповісти на це питання варто звернутися до оцінки країн у перехідному стані від Freedom House, яка стосується посткомуністичних країн в Європі і Євразії.

Freedom House за шкалою від 1 до 7 балів, де 1 – це найкраще, а 7 – найгірше, оцінює країну за сімома категоріями: виборчий процес, громадянське суспільство, незалежність ЗМІ, національне демократичне управління і поширення корупції.

"Оскільки більшість цих категорій стосуються політики, я додав ще сім для повноти картини: міжнародні відносини, безпеку, збройні сили і поліцію, стабільність і реформи. На відміну від Freedom House, яка оцінює Україну разом з окупованими Росією територіями, я підбив підсумуки лише вільної частини", - пише в статті на сайті Atlantic Council професор політології Університету Раджерса Олександр Мотиль.

Він навів показники України у 14 категоріях за чотири останні роки, щоб продемонструвати стан речей в останній рік правління "помаранчевого" уряду, в часи правління режиму Віктора Януковича і в післяреволюційні воєнні роки.

Оцінки і семи категоріях від Freedom House погіршилися до 2013 року, а потім трохи покращали у 2014-му, що пов'язано з втечею Януковича і його соратників. Що ж стосується сфер, які додав політолог, то деякі з них покращали, а деякі навпаки. Приміром, показник України у питанні міжнародних справ, збройних сил, культури та ідентичної – за останні два роки покращали. В цей же час, у сфері освіти покращення дуже незначні і здебільшого відзначені через втечу екс-міністра Дмитра Табачника.

Але у питанні економічної стабільності, корумпованості і безпеки ситуація в Україні погіршилася, хоча громадянське суспільство стало більш активним, а місцеве самоврядування лишилося таким, як і було.

Політолог зауважує, що в цілому з 14 категорій покращення в Україні спостерігаються у 10. Але проблема в тому, що проблемні 4 – ключові. І відсутність змін стосовно них змушують Захід висловлювати невдоволення прогресом, а українців говорити, що нічого й взагалі не змінилося.

Зокрема, на Заході говорять про відсутність суттєвих успіхів Києва через нешвидку боротьбу з корупцією. Автор радить США і ЄС далі тиснути на українську владу, щоб вона активніше йшла на антикорупційні кроки. Однак він також радить і переглянути західну "фетишизацію" корупції.

"По-перше, жодна країна ще не рухалася зі швидкістю світла на шляху від глибокої корумпованості до її відсутності. Боротьба проти неї в Україні, як і в інших місцях, - це довгий і фактично нескінченний процес. По-друге, навіть корумповані країни змінюються на краще. І Україна є доказом цього, як і насправді будь-яка країна в світі включно з США. Корумповані країни можуть продемонструвати серйозне економічне зростання (як Китай), збудувати демократію (як Індія) і бути чудовим місцем для життя (як Італія). Зрештою, дійсно радикальний і всеосяжний наступ на корупцію в України завдасть шкоди її демократичним інститутам", - йдеться в статті.

Автор додає, що, вочевидь, глибоко корумповані країни без боротьби зі своїм недоліком прирікають себе на перманентну відсутність розвитку. Але це стосується авторитарних країн, як Зімбабве чи Росія, в яких диктатор скеровує народ в певному напрямку. Сила України полягала у її активному громадянському суспільстві і незалежних ЗМІ, які навіть в часи президентства Януковича чи Кучми змушували владу зважати на бажання суспільства.

В цей же час, українці хочуть двох речей. По-перше, після 25 років злиднів, вони хочуть щоб їхнє життя нарешті стало кращим. Натомість ВВП України скоротилося на одну п'яту за 2014-2015 роки. Причини можуть полягати в тому, що триває війна, але українці мають повне право звинувачувати свій уряд і президента.

По-друге, українці після "Революції гідності", так само як і після "Помаранчевої революції", хочуть справедливості. Вони хочуть, щоб корупціонери, злочинці, олігархи і прихильники авторитаризму, які обмежували їхній добробут, нарешті заплатили за це. Натомість жоден поплічник Януковича, олігарх чи вбивця демонстрантів на Майдані не був покараний.

"У підсумку, з часів революції добробут українців погіршився, а бажання правосуддя лишилося незадоволеним. Якщо озирнутися на показники у 14 критеріях, наведених вище, то Україна стає кращою. Але українцям на це начхати, і вони мають рацію", - йдеться в статті.

На думку політолога, існує три причини, чому наступний рік повинен стати вирішальним для української влади у встановленні правосуддя і покращенні життя українців. По-перше, західні донори втрачають терпіння, і в Києві про це знають. По-друге, серед українців зростає кількість тих, хто наполягає на необхідності проведення третього Майдану. І по-третє, Росія продовжує військову кампанію на Сході України. Тому Київ повинен розуміти, що насправді у нього немає іншого вибору, як почати проводити реальні зміни.

Раніше екс-єврокомісар ЄС з питань розширення і добросусідства Штефан Фюле зауважував, що Київ не до кінця розуміє, які реформи потрібні і як їх втілити. Він також підмітив, що хід реформ в Україні сповільнюється, оскільки немає ефективної системи розподілу відповідальності, графіку реалізації реформ і координації дій і зусиль.

За даними липневого опитування Соціологічної групи "Рейтинг", лише 3% українців задоволені темпом реформ в країні. При цьому 32% респондентів не задоволені занадто повільними реформами, а 12% громадян не задоволені, оскільки реформи проводяться дуже швидко. У той же час 40% вважають, що в Україні не відбувається ніяких змін.