Східна Європа живиться Україною, яка скорочується — Bloomberg

Однією з проблем, що ускладнюють президентські вибори в Україні в кінці березня, є те, що ніхто, включаючи соціологів, не знає, скільки людей все ще живе в країні. Хвилі українців емігрували, і підрахувати їх нелегко, пише оглядач Леонід Бершидський для Bloomberg.

Автор пише, що офіційна статистика оманливо деталізована. За останніми даними, кількість населення в грудні 2018 року становило 42 177 579 осіб. За даними Державної служби статистики України, у період 2014 і 2015 роками відбулося різке скорочення населення, коли Україна втратила анексований Росією Крим і не змогла провести підрахунок у східних регіонах країни, які контролюються російськими "довіреними особами". Але в останні роки не було різкого скорочення населення.

Країна, що скорочується

Населення України за офіційними даними

Bloomberg

Це, швидше за все, неточно. Урядова статистика показує невелике збільшення чисельності населення в перші 11 місяців 2018 року, хоча кількість внутрішніх переселенців з районів, контрольованих проросійськими силами - найбільше джерело в'їзної міграції в останні роки - не збільшилася за цей період. Дані з сусідніх країн показують, що велика кількість українців переїжджає, особливо в східну Європу, і ще більше людей схильні зробити це з тих пір, як ЄС запровадив безвізовий режим у червні 2017 року.

Офіційна статистична служба Європи, Євростат, повільно публікує дані про міграцію; останні наявні дані на 2017 рік. Але навіть ці дані свідчать про те, що з офіційними українськими цифрами щось не так. Євростат повідомляє, що 662 000 українців, більше, ніж громадяни будь-якої іншої країни, отримали посвідку на проживання в ЄС в 2017 році. Між тим, за даними українського уряду, тільки 430 290 осіб мігрували з України в цьому році.

Велика частина припливу пішла в Польщу, яка, за даними Євростату, видала 585 439 видів на проживання українцям в 2017 році. Українці також були найбільшою групою одержувачів дозволів в Угорщині, Словаччині, Чехії, Естонії та Литві. Тут важко втратити іронію: це всі країни з антиіміграційними урядами, які відкрито борються або тихо бойкотують спроби ЄС перерозподілити прохачів притулку по всій Європі на тій підставі, що вони занадто бідні, щоб платити за великі інтеграційні зусилля або що близькосхідні та африканські мігранти занадто культурно відрізняються від них.

Це, однак, також країни з обмеженими ринками праці - результат великого відпливу населення в більш багаті країни. Польща спростила процедури прийому на роботу іноземців, які використовуються в основному для українців, які дозволяють компаніям наймати людей на основі "декларацій про наміри працевлаштування". У 2017 році такі декларації були видані 1,7 мільйона українців, в доповнення до майже 200 000 дозволів на роботу. Правила були трохи посилені в 2018 році для поліпшення дотримання правил ЄС, і в першій половині минулого року було подано 820 000 декларацій, більшість з яких припало на українців. Неясно, скільки людей фактично зайняло робочі місця, але, ймовірно, їх кількість в одній лише Польщі перевищує кількість видів на проживання Євростату.

Інші країни теж намагаються заманити українських робітників. В Чеській Республіці існує спрощена програма працевлаштування, і на початку цього року уряд подвоїв прискорену квоту на працевлаштування для українців до 19 600 на рік. Українці вже є найбільшим співтовариством легально проживають іноземців у Чеській Республіці - 117 000 осіб із загальної чисельності населення в 10,5 мільйонів осіб.

Українські громади швидко ростуть і в країнах Балтії, де робітник може заробляти набагато більше, ніж в Україні. У Литві це найбільша група іноземців-резидентів, і їх число збільшилося на 55 відсотків у минулому році. В Естонії в 2018 році було зареєстровано рекордний приплив українців. Росія видала 77 000 видів на проживання українцям; 81 000 стали громадянами Росії.

Все ще важко отримати повну картину еміграції через неофіційну та напівофіційну сезонну зайнятість. У 2017 році було виявлено, що 11 000 українців незаконно присутні в країнах ЄС - але це лише мала частина тих, хто працює в Європі без отримання офіційних дозволів. З безвізовим режимом нелегко відстежити тих, хто робить це на сезонній основі.

Грошові перекази мігрантів, які в минулому році склали 13,8 відсотка від обсягу виробництва в Україні, за даними Світового банку, є, мабуть, найкращою мірою відтоку населення України.

Грошові перекази мігрантів до України

Bloomberg

Судячи з 35-відсоткового стрибка грошових переказів в 2018 році, який став найбільшим збільшенням за рік з 2007 року, все більша кількість українців працюють за межами своєї країни, і їх кількість, ймовірно, перевищує 5,9 мільйона, за оцінками ООН в 2017 році.

Це політично важливо. Втрата щодо проросійського населення Криму і частини Донбасу підвищила шанси на вибори політиків проєвропейської, про-північноатлантичної орієнтації. Але найчастіше найбільш активні й заповзятливі українці шукають щастя за кордоном; ефект еміграції може допомогти схилити чашу терезів до непередбачуваних популістів. (Хоча українці-нерезиденти можуть голосувати, явка невелика, так як мало хто турбується про те, щоб їздити і шикуватися в черги до місцевих посольствах або вірити, що результат сильно зміниться.) Нинішній лідер перегонів, Володимир Зеленський, є коміком і телевізійним продюсером без будь-якого політичного досвіду або послідовної програми.

Українська еміграція важлива і для Європи. Східноєвропейський опір прийняттю біженців не є антиемігрантськими настроями саме по собі: він антимусульманський і часто расистський, і він ґрунтується на поширеному уявленні про те, що іммігранти з-за меж Європи не хочуть працювати або змішуватися. Така дискримінація глибоко укорінена, але для боротьби з цим західноєвропейські країни могли б старанніше працювати над поліпшенням своїх власних показників інтеграції іммігрантів.

Президентська кампанія в Україні офіційно стартувала 31 грудня 2018 року. Вибори глави держави призначено на 31 березня. DT.UA зібрало повний перелік усіх кандидатів на пост президента та коротку інформацію про них.

Детальніше про майбутні вибори та електоральну поведінку українців читайте в матеріалі Сергія Рахманіна "Отрута від усього" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".