Київ став центром українського національного відродження

У 2001 р. українців у Києві проживало - 2 110 826 чоловік (82,2%); росіян - 337 340 (13,1%); євреїв - 17 919 (0,7%); білорусів - 16 546 (0,6%); поляків - 3 646 (0,1%)… Києву судилося зазнати багато випробувань і лих, але в результаті стати центром українського національного відродження.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Валерій Дружбинский. Хоча, за його словами, за підсумками перепису 1897 р. у Києві проживало 247 723 людей, у тому числі чоловіків 135 123 і жінок 112 600. А кияни (за мовою) розподілялися так: українців було 55,1 тис. або 22,22%; росіян - 134,3 тис. або 54,2%; євреїв - 30 тис. або 12,08%; поляків - 16,6 тис. або 6,69%. Українців - лише трохи більше п'ятої частини населення міста.

"Київ продовжував зростати. На 1907 р. чисельність містян сягнула 404 тис., а вже через рік - 450,9 тис. У 1912 р. населення Києва становило 594,4 тис. чоловік, тобто за 15 років після перепису 1897 р. населення міста збільшувалося на 7,5% на рік! Передусім за рахунок припливу з села робочих рук у промисловість, на транспорт і в інші галузі господарства, - зазначає експерт. - 16 вересня 1917 р. Київське міське статистичне бюро провело "для вияснення соціального складу міського населення" перепис усіх киян. Виявилося, що в Києві проживає 467 591 людей (із них жінок 258 505). Таке співвідношення було викликане війною, - багато чоловіків пішли на фронт. Українців - 56 217 чоловік або 12%; малоросів - 20 567 або 4,4%; росіян - 231 379 або 49,5%; поляків - 42 819 або 9,2%; євреїв - 87 237 або 18,7%, інших національностей - 22 144 або 4,7%; тих, хто не визначився з національністю, - 7228 чоловік або 1,5%. В українському місті українців - лише одна шоста частина..."

І ще один перепис киян - уже 18 березня 1919 р. Усього жителів - 544 369 чоловік. Серед них: українців - 128 664 або 23,6%; малоросів - 8259 або 1,5%; росіян - 232 148, або 42,6%; поляків - 36 828 або 6,8%; інших національностей - 20 228 або 3,7%; з невизначеною національністю - 3718 або 0,7% Результат: тільки кожен четвертий киянин записав себе українцем…

Автор підкреслює, що в 1922 р. було утворено СРСР, до якого увійшла й Українська РСР. І українці вже могли не почуватися ізгоями. Могли називати себе й підписуватися гордим словом "українець". Це й засвідчив перепис киян 1926 р. Усього жителів - 512 146 чоловік. Із них: українців - 216 528 чоловік або 42,28%; росіян - 125 548 або 24,51%; євреїв - 140 332 або 27,40%; поляків - 13 727 або 2,68%.

"Попереду були тяжкі роки непосильної праці й Голодомор… Наступний перепис киян відбувся 1937-го. Виявилося, населення Києва поменшало (порівняно з переписом 1926 р.) на 96 850 людей… Сталін оголосив результати перепису 1937 р. сфальсифікованими, а більшість спеціалістів, які проводили минулий перепис, розстріляли. Історики пояснюють це двома причинами: 1) надзвичайно високий відсоток "віруючих" (58,2%), що показувало провал атеїстичної політики; 2) надзвичайно низький показник українського населення, що свідчило про людські втрати під час голоду 1932–1933 рр., - йдеться в статті. - Далі були переписи населення Києва 1939-го, 1959-го, 1970-го, 1979-го й 1989-го. І останній перепис киян уже в незалежній Україні - 2001-го. На території міста проживали представники понад 130 національностей і народностей".

Детальніше про формування населення столиці України читайте у статті Валерія Дружбинского "Перепису населення. Київ" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".