"Або смерть, або в'язниця": політв'язень Гриб написав листа журналістам

Незаконно утримуваний в Росії українець Павло Гриб написав листа журналістам "Нової газети". У ньому він розповів про стан здоров'я, надії на звільнення та тюремний побут. Запитання журналістів українцю передала мати, пише "Громадське".

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що політв'язень потребує термінової операції на серці. Однак у слідчому ізоляторі, де утримують Гриба, недооцінюють критичний стан українця й ігнорують наявність важких захворювань.

Крім цього, РФ продовжує ігнорувати заклики України та міжнародної спільноти щодо надання Павлу Грибу належної медичної допомоги, наголошує міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Раніше батько бранця Кремля Ігор Гриб оприлюднив фотокопію висновку з результатами обстеження сина. У нього діагностували портальну гіпертензію, спленомегалію і гіперспленізм (патологічне збільшення розмірів селезінки), появу цирозу печінки та зниження згортальної функції крові. Доктор також вказав на небезпеку загострення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. У нього також діагностовано симптоми хвороби Альцгеймера.

У листі українець також наголошує на тому, що здогадувався про те, що його зустріч з російською школяркою Тетяною Єршовою, яку він нібито підбурював до вчинення теракту, була пасткою. Перед зустріччю співробітники ФСБ провели вдома у Єршової обшук, її змусили співпрацювати, погрожуючи кримінальним переслідуванням.

"Мій день проходить сумно і одноманітно. Сплю до 7:30. Їм кашу або бутерброд – те, що дають. Відносини з сусідами у мене хороші. Якщо мене звільнять – буду їм допомагати. У СІЗО мені найбільше не вистачає рідного слова. Читаю книги з місцевої бібліотеки. Мені передають книги українською мовою.

Треба трохи потерпіти. Це "трохи" мені кожен день здається вічністю. Важко буде описати на папері цю вічність, тому що недостатньо слів для цього. Прокидаюся, не розуміючи, чи спав я? І знаю, що сьогоднішній день не буде відрізнятися від вчорашнього.

Я думаю, що не варто бідкатися і скаржитися, хоча де ще я це можу зробити, як не тут. Адже я повинен подолати те, що трапилося зі мною. Потрібно не тішити себе надіями, а й не здаватися. Малоймовірно, що скоро все закінчиться. Я бачу таку перспективу: або смерть, або в'язниця, де мені треба пробути наступні роки свого життя. Це в тому випадку, якщо я не помру раніше, ніж туди поїду. Туди відправляють терористів, і не всі повертаються живими. Мені там взагалі без ліків не вижити. А іншої перспективи немає.

Я розумію, що не винен, але я як звір в капкані. Звинувачую себе ось у чому: я знав, куди і до кого їду, і відчував, що не повернуся. Але, не послухавши нічиїх застережень, я поїхав.

Думка така: не страждати даремно. Я не міг все повністю передбачити. Це пастка, в яку я потрапив, як звір в капкан. Навіщо я поперся в капкан, знаючи, що деякі обставини і обіцянки змушують зробити нечуване? Потім я тільки переконався в тому, що підозрював. Ціною своєї волі і життя. Найбільше розчарування в тому, що мої побоювання справдилися. Мене дійсно здали і зрадили по слабкій волі. Навряд мені судилось якимось таким спонтанним і незрозумілим для мене рішенням тут опинитися. І не дай бог тут залишитися назавжди і померти.

Про будинок я майже не згадую. Все це пройшло. Будинок, комп'ютерні ігри, їжа, рідні, друзі, все це залишилося далеко в пам'яті. Є щось рідне, але неймовірно далеке, адже навколо мене чуже.

У в'язниці є що почитати. Одна книга рідною мовою, про Русь - "Святослав" Семена Скляренка. Час летить дуже швидко, і слова, які я не встиг сказати рідним, так і залишаються несказанними.

З фізкультурою все погано. Щось робити необхідно для виживання, а сил це робити немає. Ніяк не можу змусити себе на ранковій прогулянці в бетонному "колодязі" (огородженій території - ред.) щось робити. У небажання тисячі причин. У бажання тисячі можливостей", - йдеться у листі.

Російські слідчі стверджують, що з березня по травень 2017, перебуваючи в Україні, Гриб нібито листувався в інтернеті зі старшокласницею із Сочі та "переконував дівчину закласти виготовлений заздалегідь саморобний вибуховий пристрій і привести його в дію на випускному вечорі" в одній зі шкіл Краснодара. Після чого залишити РФ.

На початку липня "кримінальну справу" Гриба передали на розгляд у Північно-Кавказький окружний військовий суд, 23 липня відбулося судове засідання, на якому було прийнято рішення повернути справу українця на доопрацювання. Наприкінці жовтня "справу" Гриба знову повернули до суду, 6 листопада розпочався її повторний розгляд.

Нагадаємо, 24 серпня 2017 року на території Білорусі зник 19-річний громадянин України Павло Гриб. Він виїхав у Гомель для зустрічі з росіянкою, з якою познайомився в соцмережах. Про зникнення сина заявив відставний офіцер Державної прикордонної служби України, військовий капелан Ігор Гриб.

За невстановлених обставин Гриба вивезли на територію Росії, де відправили у СІЗО Краснодара за звинуваченням у нібито організації теракту в школі в Сочі. Суд заарештував його на два місяця, пізніше термін утримання під вартою неодноразово продовжували.

Незважаючи на численні звернення Києва, російська влада не пускає українських лікарів до Гриба. Хлопець має інвалідність і змушений постійно приймати підтримуючі препарати.