Вчені "звинуватили" предків індійців у знищенні мастодонтів і всієї мегафауни Америки

Вчені з університету Вайомінга в Ларамі (США) з допомогою точного датування радіовуглецевим останків мегафауни Північної і Південної Америки підтвердили, що вимирання мастодонтів, гігантських лінивців та інших великих тварин були винні предки індіанців, які заселили Новий Світ 16-15 тисяч років тому, повідомляється в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

"Важкий екологічний тягар, який із собою несли доісторичні популяції людей, стає все більш очевидним для нас завдяки відкриттю безлічі екологічних індикаторів, які не пов'язані, власне, з археологічними артефактами. Стародавні людські спільноти радикальним чином порушували роботу екосистем десятки, якщо не сотні тисяч років", - вважає один з авторів дослідження Тодд Суровелл (Todd Surovell).

Повторне датування скам'янілостей показала два фактори – по-перше, дослідники змогли визначити якусь хвилю вимирання, яка з часом рухалася з півночі на південь. По-друге, ця "хвиля" дзеркально відбивала те, як по американському континенту поширювалися люди – вона досягала ще незайманих куточків Північної і Південної Америки приблизно через 600-800 років після того, як туди проникали перші індіанці.

Наприклад, в Алясці, куди люди проникли першими, мастодонти, коні та інші представники мегафауни зникли приблизно 15-13,3 тисячі років тому, в центральній Північній Америці – 13,3-12,9 тисяч років тому, і 12,6 тисяч років тому в Південній Америці. Дані цифри відповідають тому, коли індіанці проникали на нові для себе території.

Вчені розуміють, що їхня ідея стане предметом множинної критики, як і всі подібні теорії. Проте дослідники сподіваються, що, враховуючи свідоцтва на користь провини людини у вимирання мамонтів в Сибіру і "незаперечний" характер датувань, на цей раз ця ідея буде сприйнята більш серйозно.

Раніше американські вчені прийшли до висновку, що мамонтів згубили люди, а не зміни клімату. До таких висновків вони прийшли, вивчивши ізотопи азоту в бивнях, за якими змогли визначити вік відлучення дитини від матері. ченые досліджували 15 бивнів мамонтів, віком від 40 до 10 тисяч років. У ході досліджень виявилося, що за 30 тисяч років вік відлучення від матері знизився з восьми до п'яти років. Це означає, що мамонти перебували під постійним тиском з боку мисливців.