Вчені пояснили нечутливість унікальних гризунів до болю

Вчені з Африки і Європи заявили про те, що їм вдалося пояснити нечутливість гризунів-землекопів до болю. Як повідомляє Naked science, ця унікальна особливість гризунів виявилася пов'язана з придушенням активності генів, які кодують білки, пов'язані з передачею сигналів болю.

Голі землекопи – це унікальні гризуни. Вони утворюють ієрархічні зграї на чолі з самкою-матріархом, а тривалість їхнього життя багато в чому перевищує середню для гризунів. Крім того, вони демонструють стійкість до розвитку багатьох видів раку і практично нечутливі до болю. Ця нечутливість дуже важлива для них, оскільки дозволяє їм освоювати ніші, недоступні для інших норних тварин, наприклад, недалеко від гнізд виключно агресивних мурах.

У ході дослідження вчені вивчили реакцію голих землекопів і споріднених їм видів на дію речовин, які здатні викликати печіння на шкірі людини та інших ссавців: соляну кислоту, капсаїцин червоного перцю і аллілгірчичне масло (AITC), що додає гострий смак хріну і васабі. Нечутливість до кислоти продемонстрували три види сімейства землекопових, до капсаїцину - два, до AITC - один вид.

Виявилося, що нечутливість була притаманна не "звичайним" голим землекопам, а у землекопам-піскороям, які є ендеміками ПАР. Взявши проби нейронів, відповідальних за передачу больового сигналу до спинного мозку, вчені проаналізували активності близько семи тисяч генів у них і виявили, що у нечутливих до AITC гризунів пригнічена активність генів, що кодують білки TRPA1 і NaV1.7. Ці мембранні білки безпосередньо пов'язані з передачею сигналів болю, і TRPA1 служить мішенню цілого ряду дратівливих речовин рослин.

У багатьох тварин експресія гена TRPA1 знижена, але у піскороїв вона виявилася зовсім пригнічена. З іншого боку, нейрони цих гризунів продемонстрували підвищену активність гена іншого мембранного білка - NALCN, - і вчені показали, що якщо цей білок заблокувати хімічно, то тварини тут же виявляють чутливість до опіку аллілгорчичним маслом.

Раніше вчені з Дослідницького центру молекулярної медицини заявили про те, що їм вдалося розгадати таємницю заразності раку тасманійських дияволів. До цього дослідники не могли пояснити того, яким чином лицьова пухлина одних тварин передається іншим.