Надія з надією

Абсолютна більшість населення країни (67%) пишається тим, що вони - громадяни України.

57,5% населення вважає себе такими в першу чергу. Патріотичні почуття, на думку багатьох українців, - головне, що нас сьогодні поєднує: значення цього чинника різко зросло (з 8% у 2013 р. до 41% - у 2015-му). А найвагомішими спільнотами "Ми" для українців є дві - "родичі та друзі" (53%) і громадяни України (52%). За ними йде невдоволення владою (36%), віра у краще майбутнє (35%) та прагнення спільно долати труднощі (35%).

Про зростання патріотичних настроїв українців свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом соціології у співпраці з БФ "Інтелектуальна перспектива" з 26 червня по 18 липня 2015 р. і частково презентовані напередодні Дня незалежності. В усіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей) було опитано 1802 людини, погрішність вибірки не перевищує 2,3%.

У палітрі почуттів населення в Україні, за словами соціолога О.Злобіної, завжди переважає надія, яка, залежно від того, що переживає країна на цей момент, коливається між надією з надією та надією без неї. У 2015-му рівень оптимізму населення стосовно майбутнього України різко піднявся (44,1%, порівняно з 32,1% у 2013-му). Найбільше оптимістів на Заході (30%), найменше - на Донбасі (14%). Поступово спадає, хоча ще залишається високим, рівень тривоги - 39,8% у 2015-му (44,5% - у 2014-му).

І хоча показники песимізму у 2015 р. зросли (10,3%), але ще не сягнули рівня 2013 р. (11,4%) Як і показник безвиході (11,8 та 17,8%, відповідно). Надія і тривога переважають у всіх регіонах, міняючись місцями: у Західному, Центральному та Південному переважає надія, на Донбасі - тривога.

А ось страх розпаду України як держави з минулого року знизився на 16% (у 2014-му - 46%), попри те, що страх з приводу нападу зовнішнього ворога на країну все ще відчуває більш як половина населення (52%). Істотно зменшився страх міжнаціональних конфліктів (із 35 до 20%), що також свідчить про зниження напруги в оцінці перспектив збереження державності. Все це, на думку О.Злобіної, свідчить про те, що надія з надією сьогодні підтримує населення України.

Нинішнього року українці найбільше бояться підвищення цін (75%) та безробіття (70,75), невиплати зарплат і пенсій (68%). І хоча, за словами заступника директора Інституту соціології Є.Головахи, протестні настрої населення з минулого року трохи знизилися, якщо найболючіші питання найближчим часом не будуть вирішені, то вислів "оптимістична трагедія" цілком може перестати бути оксюмороном.

Думки щодо найбільш бажаного варіанта територіального устрою розділилися: трохи переважає (причому в усіх регіонах) позиція, що Україна має бути унітарною країною, але з розширеними повноваженнями регіонів. Так вважають 41,5% опитаних. 37% населення хочуть, щоб Україна залишилася унітарною державою з нинішніми повноваженнями регіонів. Федеративний устрій України підтримують 7,6%, а можливий вихід зі складу країни, якщо цього захочуть жителі регіону, - 6,5%. При цьому виходу свого регіону зі складу України та створення окремої держави хотів би тільки 1% населення, так само тільки 1% хотів би вийти зі складу України та приєднатися до іншої держави.

Попри те, що, за словами соціологів, Україна тепер - уже інша країна, і на окупованих територіях дослідження не проводилися принципово, окремі цікаві парадокси у сприйнятті українців все-таки збереглися.

Так, наприклад, перше місце серед позитивних подій в історії України посідає проголошення незалежності України в 1991 р.- 36,8%. Але Л.Кравчука, який став першим президентом, позитивно оцінюють лише 3,4% українців. Майже стільки ж, скільки й В.Леніна, - 3,8%.

Взагалі, п'ятірки історичних подій і персонажів досить цікаві.

Так, найбільш позитивно українці оцінили такі історичні події: проголошення незалежності України (36,8%), перемога СРСР і країн антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні 1939-1945 рр. (30,8%), Заснування Київської Русі як держави (27,5%), Хрещення Русі в 988 р. (22,%), Майдан 2013-2014 р. (17,8%),

Найбільш негативно оцінені: Голодомор 1932-1933 рр. (54,1%), Майдан 2013-2014 рр. (25%), розпад СРСР у 1991 р. (20,5%), Помаранчева революція 2004 р. (20,5%), Велика Жовтнева соціалістична революція 1917 р. (13,5%).

П'ятірка найбільш позитивних історичних діячів в Україні така: гетьман Б.Хмельницький (29,2%), М.Грушевський (21,4%), князь Володимир (Святославович) (18%), В.Чорновіл (15,6%), С.Бандера (12,2%). А відразу за ними... Л.Брежнєв (13,2%) і цар Петро I (11%).

Серед "антигероїв" - В.Янукович (50,8%), Й.Сталін (42,3%), В.Ющенко (18,8%), В.Ленін (18,7%) і... П.Порошенко (13,7%).