Держава волонтерів: хто кому повинен допомагати? - Соціум - dt.ua

Держава волонтерів: хто кому повинен допомагати?

3 жовтня, 2014, 21:58 Роздрукувати

Волонтери продовжують рятувати Україну і її громадян. На жаль, не завдяки, а всупереч. Тому що їм не байдуже. Вони переповнені відповідальністю і розуміють, що більше нікому.

"Я не хочу прожити все життя, купуючи камуфляжні труси й шкарпетки на шкоду своїм основним заняттям, тоді як хтось отримує за це зарплатню".

***

"Днями я згадала, як один молодий офіцер, ще в березні, беручи від мене допомогу, запитав:

— Хто це оплачує?

— Я та мої друзі.

— Вам не треба це робити, інакше наші служби забезпечення ніколи не почнуть займатися справою.

Наступного разу я його зустріла в частині, коли ми відвантажували допомогу іншому підрозділу. Він став поруч зі мною подивитись, як іде відвантаження, а потім сказав:

— І все ж вам треба припиняти цим займатися. Інакше ВОНИ ніколи не почнуть щось робити".

***

"Пам'ятаю, як навесні, потупивши очі, лікарі просили якісь елементарні речі. Ніяковіючи приймали, а потім дуже дякували. Пам'ятаю, як чиновники в МО раділи будь-якій допомозі. Але з часом їхні прохання ставали дедалі вагомішими, а перелік медикаментів — довшим, у них з'являлося все дорожче обладнання. Потім МО уже не замислюючись просто скидало списки, а обладнання за сотні тисяч гривень, що доставлялося у шпиталі, вже сприймалося як належне. Ну а далі пішло обурення: "Як, у вас немає холодильника перевізного? Хріново працюєте...".

***

"Спочатку вони зрозуміли, що ми полегшуємо їм життя. Потім дали нам грамоти, ордени, статуси радників. Тепер ми відчуваємо, що мусимо продовжувати. Не завжди за покликом душі, але тому, що тепер на нас — відповідальність. Тепер ВОНИ допомагають нам волонтерити. Дають склади, транспорт, привілеї. Нікому не здається, що відбувається підміна понять?".

300-денна еволюція 

30 листопада стався Майдан. А вже у грудні волонтери працювали на його кухні й роздавали листівки. У січні вони гребли сніг, возили шини і збирали медикаменти. У лютому створювали польові шпиталі, психологічні служби, розселяли людей та організовували лікування поранених за кордоном.

Потім були Крим і Схід. І те, що здавалося дивом самоорганізації та взаємодопомоги людей взимку, виявилося лише "квіточками" на тлі сотень волонтерських ініціатив, які розгорнули діяльність по всій країні.

Потрібні целокс та ізраїльській бандаж? — Будь-ласка. Кевларові шоломи і бронежилети 5-го класу захисту? — Чийого виробництва? Апарати вакуумної терапії поранень? — Без проблем. Наварити кумулятивну броню на БТР чи підігнати танк? — Запросто. Забезпечити евакуацію, житло, харчування? — Тільки свисніть.

Наприкінці вересня УФБ почав проводити опитування волонтерських ініціатив про обсяги та види надаваної допомоги. Головних показників чотири: сума зібраної грошової допомоги, обсяги закуплених товарів та обладнання, кількість залучених волонтерів і отримувачів допомоги.

Загальні показники перших 15 (!) волонтерських ініціатив, що заповнили форму (анкети було розіслано 145 групам у Фейсбуку і лише кільком фондам, без громадських організацій та бізнесу), становили:

— близько 225 млн грн, зібраних у вигляді пожертв;

— майже 155 тис. людей, що отримали благодійну допомогу;

— понад 2,5 тис. волонтерів, залучених у збір пожертв і надання допомоги.

Показники щодо товарів і обладнання поки що підрахувати неможливо — важко вирахувати "спільний знаменник". Це 3 500 пар взуття, закуплених ініціативою "Вільні люди";
1,7 т мила та 4 тис. станків для гоління, зібраних ініціативою "Підтримай армію України". Це 20 тис. переселенців і 30 батальйонів, що отримали допомогу "Волонтерської сотні". А також 112 097 харчових наборів, виданих гуманітарним штабом "Допоможемо" у Донецьку.

За словами волонтерів, які взяли на себе питання допомоги АТО, порятунку поранених і допомоги переселенцям, в Україні працюють дві системи. Точніше, одна існує, а друга гарує цілодобово: держава і система волонтерської допомоги. І якщо першій на прийняття, а потім виконання стратегічного рішення потрібні тижні й місяці, то у волонтерів лік іде коли не на години, то, максимум, на дні. Окремі волонтери повністю виконують функції деяких департаментів і управлінь Мінсоцполітики, Міноборони та Мінздоров'я. 

Про взаємодію
і "накипіле"

Тим, що "наболіло", а також очікуваннями від подальшої взаємодії з держструктурами ділилися учасники публічної дискусії "Благодійники, волонтери, держава: взаємодія чи підміна ролей?", організованої
30 вересня у Києві УФБ спільно з МФ "Відродження".

За словами фандрайзера і менеджера проектів Харківської волонтерської групи "Хелп Армії" Наталі Яковлевої, головних очікувань у волонтерів три: 

1. Влада нарешті перестає видавати бажане за дійсне і починає виконувати свої прямі обов'язки.

2. Почне слухати волонтерів і брати до уваги їхні пропозиції, що базуються на реальному практичному досвіді, якого не має держава.

3. З'являться і почнуть працювати прозорі правила взаємодії між волонтерами та державою з обов'язковим залученням волонтерів як незалежних експертів.

Доти, доки не почнеться продуктивна співпраця, очікувати ефективного вирішення системних питань, що накопичилися в суспільстві, можна дуже довго. "Затикання дірок" волонтерською допомогою допоможе окремим людям, але не змінить ситуацію в цілому. 

Про прозорість

Питання прозорості хвилює обидві сторони. 

"Держава пропонує волонтерським ініціативам стати прозорішими у плані фінансів. Нам теж цікаво, як розподіляються гроші в держструктурах. Хотілося б побачити прозорість фінансування, наприклад, Міноборони з витрачання коштів, зібраних на рахунки та дзвінками на номер 565", — ділиться одна з ініціаторок координаційного центру допомоги жителям Донбасу "Восток SOS" Олександра Дворецька

Ті ж питання сьогодні — і до сум, які виділяє держава на протезування поранених. "Як переконатися, що вартість вітчизняного протезування не виявиться вищою за вартість закордонного?", — запитує координатор відділку допомоги пораненим волонтерської платформи "Волонтерська сотня" Наталя Воронкова. Волонтери пропонують створити наглядову раду за використанням цих коштів. 

Нардеп Оксана Продан повідомила, що ще 25 травня було прийнято постанову Кабміну №213 про виділення з резервного фонду 25 166,19 тис. грн для надання матеріальної допомоги вимушеним переселенцям із Криму та Севастополя. Жоден з учасників дискусії, включно з переселенцями з Криму, а також представниками Мінсоцполітики, нічого не знає про використання цих коштів…

Про відповідальність

Абсолютно всім волонтерам, що контактують із працівниками Міноборони, Мінздоров'я, Мінсоцполітики та їхніх підрозділів, часто доводилося чути: "Це не входить у сферу моєї відповідальності". Ця фраза викликала психологічні зриви та дедалі більшу ненависть до вітчизняних чиновників у багатьох волонтерів.

"Я мрію про день, коли наші держслужбовці зможуть чітко й відповідально заявити — ми беремо на себе зобов'язання зробити те-то й те-то, і нам потрібна допомога тут і тут, — каже керівник фонду "Підтримка армії України" Ганна Сандалова. — Найбільше мені бракує ясності цілей і планів наших держорганів. Ідеться не про щось піднесене — про звичайні речі: коли і скільки зимової форми буде поставлено бійцям? Чи планується закупівля зимових спальників? Які аптечки видаються бійцям сьогодні?".

Про надавану допомогу 

Серед трьох напрямів надаваної допомоги, на якій фокусується більшість волонтерських ініціатив (АТО, поранені, переселенці), найпроблемніший — допомога переселенцям. На ці потреби найважче зібрати благодійні пожертви. 

З кількох причин. Попри дедалі більший із березня потік сотень тисяч переселенців, досі немає навіть елементарного електронного реєстру цих людей. ВР так і не спромоглася прийняти закон про переселенців, аби якось "вписати" їх у держмашину підтримки. Таким чином, немає чіткого розуміння — скільки людей потребують допомоги і якої саме. 

Про необхідність закону і реєстру волонтери почали "волати" ще влітку. 30 вересня на сайті Мінсоцполітики з'явилася новина, що міністр провела круглий стіл з питань створення реєстру. Контент повідомлення викликав у волонтерів черговий шок: спочатку потрібно вивчити міжнародний досвід, а тоді пошукати технічні та фінансові засоби...

В Україні працюють одні з найсильніших у світі IT-спеціалістів та глобальних IT-компаній. Вони давно могли б створити такий реєстр, як, наприклад, кілька місяців тому в Маріуполі. До речі, реєстр переселенців, до якого вже внесено близько 15 тис. людей, волонтери готові віддати задарма. Просто в міністерстві це нікому, на жаль, досі не було потрібно й цікаво. І так з усіх питань.

Крім того, хоча вголос про це поки що ніхто не говорить, у суспільстві існує певна стигма стосовно переселенців, яку треба руйнувати...

Чи не підведе Кабмін президента?

2 вересня ВР проголосувала у другому читанні і в цілому Закон №4455а "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги". 24 вересня його підписав президент. 

Наступного дня після оприлюднення закону в дирекцію УФБ почали надходити запити від керівників благодійних фондів: чи повинні вони продовжувати сплачувати податки за адресну допомогу пораненим і біженцям? Знайти відповідь на це запитання в законі не вдалося. По роз'яснення довелося звернутися до юристів.

Радник із питань оподаткування компанії Baker&McKenzie Юрій Залуський прокоментував закон так: "Питання оподаткування благодійної допомоги за останні 9 місяців набуло особливої актуальності. Волонтери, а також отримувачі благодійної допомоги з отриманих ними коштів мусили утримувати 15—17% податку на доходи фізичних осіб (за винятком неоподатковуваних 1710 грн.). 

Завдання, яке ставили розробники змін до Податкового кодексу України, полягало у запровадженні механізмів, котрі б звільнили від оподаткування кошти, зібрані волонтерами й передані отримувачам благодійної допомоги. На перший погляд, підписані президентом зміни розв'язують це завдання. 

Тепер від оподаткування податком на доходи фізосіб звільняються кошти, зібрані (1) волонтерами і (2) одержані отримувачами благодійної допомоги, чіткий перелік яких визначений кодексом (наприклад, учасники АТО і масових акцій громадського протесту, переселенці). 

На перший погляд, усе гаразд. Але, щоб запроваджене звільнення не стало ще однією "мертвою нормою", його замало прийняти — необхідно змінити ставлення фіскальних органів до застосування податкового законодавства. 

По-перше, в самих змінах передбачено безліч необхідних умов, кваліфікуючих ознак, неточних формулювань, які в "досвідчених" руках фіскальних органів перетворяться на нездоланний бар'єр для волонтерів. 

По-друге, ці зміни передбачають прийняття Кабміном низки нормативно-правових актів, які повинні забезпечити ефективну реалізацію цього звільнення".

Старший юрист компанії E&Y Іван Мустанен вважає, що "сам собою закон, на жаль, не допоможе благодійникам і волонтерам, звільнивши їх від податків. 

По-перше, необхідна низка підзаконних актів, про які в законі прямо згадано. Найважливіші — переліки товарів (робіт, послуг) для потреб АТО і потреб постраждалих (під час АТО, подій на Майдані, для переселенців із зони АТО і Криму), що підпадають під податкові пільги. Кабміну варто подбати, аби в таких переліках були, наприклад, автомобілі для військових та оплата тимчасового помешкання для переселенців, допомога родинам Небесної Сотні (зокрема й та, яку повинна надавати сама держава) тощо. Інакше така допомога не звільнятиметься від податку — як для волонтерів, так і для отримувачів. 

По-друге, Державна податкова служба спільно з міністерствами оборони, соцполітіки та іншими відомствами повинні створити режим максимального сприяння благодійникам та волонтерам у питаннях формальностей під час виконання закону, яких неможливо уникнути повністю. Волонтери розуміють, що в їхній справі необхідна прозорість. Але якщо вимоги до обліку та підтвердження доходів/витрат волонтерів будуть бюрократичними (що звично для українських чиновників), це нівелює позитивні досягнення закону. 

Значним полегшенням для волонтерів було б створення і підтримка державою (при взаємодії різних міністерств) актуальних реєстрів поранених, постраждалих, переселенців та інших осіб, допомога яким дає право на пільги. Це звільнило б благодійників від тягаря збирання численних довідок та доказів, які, на жаль, потрібні для уникнення податкового ризику. 

Нарешті, щоб бути ефективними й корисними в цих надзвичайних умовах, держслужбовцям на всіх рівнях необхідно починати робити те, чим багато їх нехтували, — постійно контактувати з суспільством, надавати потрібну інформацію, координувати, бути чуйними до потреб, намагатися допомогти. Це складніше, ніж звичні "реєстрації" та "перевірки". Як чиновники впораються з цим — побачимо".

* * *

Волонтери продовжують рятувати Україну і її громадян. На жаль, не завдяки, а всупереч. Тому що їм не байдуже. Вони переповнені відповідальністю і розуміють, що більше нікому.

Але коли війна закінчиться, в них, як і у хлопців з передової, виникне безліч запитань до тих, хто сьогодні сидить у чиновницьких кабінетах…

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво