Армен Арутюнян: Уряд повинен ужити всіх заходів, щоб мирне населення не страждало - Соціум - dt.ua

Армен Арутюнян: "Уряд повинен ужити всіх заходів, щоб мирне населення не страждало"

20 червня, 2014, 18:15 Роздрукувати Випуск №22, 20 червня-27 червня

Реєстр проблем в Україні — від громадянсько-політичних до соціально-економічних і культурних — нині дуже широкий. Але ще раз повторюю: поки що є надія на те, що через політичний діалог ці питання вдасться вирішити мирним шляхом.

Уже три місяці на території України — у Львові, Одесі, Харкові й Донецьку, в Криму — на запрошення українського уряду працюють 34 представники Моніторингової місії ООН з прав людини. Днями управління Верховного комісара ООН з прав людини опублікувало в Женеві нову, третю доповідь про ситуацію в Україні. Вона налічує 58 сторінок і охоплює період із 7 травня по 7 червня. Як і в двох попередніх, багато місця в ній приділено погіршенню ситуації на Сході країни та в Криму, а також розслідуванням трагічних подій на Майдані й інциденту в Одесі.

Попередній звіт місії викликав бурхливу реакцію російського МЗС, яке заявило, що цим звітом ООН виправдовує неправомірні дії української влади на Сході країни. Для України, де, по суті, розвивається спровокований Росією громадянський конфлікт, а центральна влада слабка й незбалансована, думка третьої, незалежної сторони нині важлива як ніколи. Прокоментувати доповідь і розповісти про те, які методики було використано під час збору інформації, DT.UA попросило голову Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Армена Арутюняна. 

— Пане Арутюнян, які основні акценти зроблено у звіті моніторингової місії?

— За результатами моніторингу в доповідь включено багато фактичного матеріалу. В основному звіт стосується питань, пов'язаних із виборами, ситуацією на Сході України, в Криму. Чимало місця приділено розслідуванням, які проводяться щодо Майдану та інциденту в Одесі, а також тому, як Україна виконує Женевські угоди. Ну й наприкінці, звісно, ми даємо рекомендації уряду України і де-факто — владі Криму та уряду РФ, яка на даний момент фактично управляє цією територією. 

Що стосується виборів, то ми особливо акцентуємо, що вони відбулися в один тур і П.Порошенко отримав майже 55% голосів. Якщо буде проведено відповідні реформи та знайдено вихід із ситуації корупції й інституціонально-функціональної недієздатності, то це відкриє для країни вікно можливостей. Той факт, що на час розпаду Радянського Союзу ВВП України був рівнозначний ВВП Польщі, а через більш як 20 років незалежності став удвічі меншим, свідчить про неефективність управління, що в результаті й призвело до Майдану.

Звісно, ми привертаємо увагу до ситуації на Сході під час виборів, де кілька мільйонів громадян, по суті, не мали змоги реалізувати своє виборче право. Збройні угруповання своїми незаконними діями просто не дозволяли їм зробити вибір. 

— На жаль, вибори президента не вирішили проблему на Сході країни. Ескалація конфлікту триває. Втягується дедалі більша кількість населення. Зростає число жертв...

— Погіршенню ситуації на Сході в доповіді приділено багато місця. Ми відзначаємо ескалацію кримінальної складової, від якої страждає місцеве населення. Збільшується кількість озброєних людей. Є дані, що серед них чимало громадян Російської Федерації, зокрема з Чечні. Викрадення, затримання, вбивства, пограбування, катування — це неповний перелік злочинних дій, від яких страждає місцеве населення. 

Водночас і спроби влади відновити законний порядок призводять до того, що кількість убитих та жертв серед місцевого населення зростає. Ми починаємо отримувати інформацію про збільшення кількості викрадених. Тобто, по суті, населення страждає, з одного боку, від незаконних дій збройних угруповань, а з іншого — від інтенсивності зіткнень у результаті проведення операції з відновленню порядку та законності. Особливо в населених пунктах, які перебувають в епіцентрі подій. 

— Країна досі не отримала відповідей про скоєні на Майдані злочини. Я маю на увазі загибель "Небесної сотні"...

— Розслідуванням, із точки зору відповідальності за ситуацію на Майдані та за те, що сталося в Одесі, ми також приділяємо увагу. В суспільстві ці трагедії залишили глибокий моральний слід, а тому зайве казати, що всебічне розслідування та виявлення винних — це дуже важливо. 

Нас також дуже турбує мова ненависті — взаємні обвинувачення, нецензурна лайка тощо, які дедалі більше поширюються в соціальних мережах. Це шлях у нікуди, він ні до чого доброго не приведе. Особливо нас турбують медіаманіпуляції. Були чутки про те, що українські збройні сили використовували вертоліт із оонівськими емблемами. Ми вияснили, що з реаліями України це не має нічого спільного. Були також маніпуляції з фотографіями пораненого хлопчика, якого представляли жертвою зіткнень в аеропорту Донецька, а виявилося, що фото було зроблене в сирійському місті Алеппо. Всі ці медіаманіпуляції створюють певне емоційне тло й формують негативні реакції пересічних громадян.

— Україна поки що тільки намацує можливі шляхи виходу з ситуації, яка склалася... 

— Ми позитивно оцінюємо кроки українського уряду, спрямовані на виконання Женевських угод. Проведення круглих столів, дедалі ширше залучення у них представників мирного населення Сходу країни, незалежно від політичних поглядів, дискусії з приводу статусу мови — все це дуже важливо, і ми це вітаємо. Суперечності існують в усіх суспільствах. Але смисл демократії в тому, щоб вони не трансформувалися в конфлікти, а цивілізовано вирішувалися у правовому полі. І з цього погляду, цей шлях у діалог усіх з усіма, який ми, в принципі, бачили і в підході уряду, і в інаугураційній промові президента, дає надію на поступове вирішення питань. 

— Які ваші рекомендації?

— Звісно, ми даємо низку рекомендацій — як довгострокових, так і, передусім, короткострокових, бо доповідь стосується цього місяця. Уряду — в процесі операції з наведення порядку вжити всіх заходів, щоб мирне цивільне населення не страждало і допомогу внутрішньо переміщеним особам було надано. Водночас ми акцентуємо на тому, що всі затримані у процесі АТО також мають бути забезпечені правами, зокрема й правом на доступ до адвокатської допомоги. 

Що стосується населених пунктів, які перебувають в епіцентрі бойових дій, то, аби оцінити ситуацію, зрозуміти, що там відбувається й чим можна допомогти людям, треба мати туди доступ. Зараз дуже багато чуток. Інколи вони небезпечніші за реальність, бо люди починають домислювати. Причому в цій медіаманіпуляційній атмосфері найчастіше — у негативному напрямі. 

А негативу й так багато. 3 червня генпрокурор України оголосив про 181 убитого з початку проведення АТО (14 квітня), вже 11 червня Мінздоров'я говорило про 257. 14 червня до цієї цифри додалися, як мінімум, ще 49 чоловік. 

У Слов'янську, Краматорську — в цьому регіоні сьогодні повністю або частково
не функціонують 62 школи,
46 дитячих садків. 21700 студентів і 5600 школярів не мають доступу до освіти. Обмежений доступ до медикаментів. 759 осіб у Донецьку (56% із них — ВІЛ-інфіковані) і 609 у Луганську (13% ВІЛ-інфікованих) використовують замісну терапію. І якщо можливість приймати ці медикаменти перерветься, на людях це зразу позначиться. 

— Чи розслідуєте ви факти загибелі мирного населення в результаті проведення АТО? 

— Розслідування — не наш мандат. Але там, де є можливість, ми виїжджаємо і встановлюємо факти, які фіксуються в доповіді. По кожному сегменту доповіді наводиться, як мінімум, 5—6 таких фактів.

Так, справді бували випадки загибелі мирного населення навколо аеропорту в Донецьку від випадкових куль. Коли поблизу населених пунктів триває повномасштабна перестрілка між збройними силами, такі ризики завжди великі. І уряд повинен робити все, щоб у процесі цієї операції цивільне, мирне населення, не залучене у збройну боротьбу, не страждало. 

— Багато джерел стверджують, що в зоні проведення бойових дій фактично починається гуманітарна катастрофа. Ваш моніторинг це підтверджує?

— Ми відзначаємо погіршення ситуації з подачею води, електрики тощо у Слов'янську й Краматорську — в населених пунктах, котрі перебувають в епіцентрі подій. Але на 7 червня підстав говорити про гуманітарну катастрофу в нас не було. На той момент, хоч і з перебоями, проходили й соціальні виплати. В інших місцях регіону інфраструктура, хоч і з труднощами, але працювала. У доповіді ми відзначаємо, що коли така ситуація триватиме, то це можливо. Щоб уникнути цього, треба щось із цим робити вже тепер. 

— В українському суспільстві зараз побутують різко полярні думки. Більшість вважає, що в проведенні АТО уряд повинен іти до кінця. Меншість — що операцію слід припинити через наслідки для мирного населення. Яка ваша думка з цього питання?

— Я знаю одне: територіальна цілісність країни є пріоритетом. І уряд намагається відновити законність та порядок у східному регіоні, бо через дії збройних угруповань, до складу яких входять чимало громадян РФ, що намагаються встановити свої правила, там страждає передусім мирне населення. Те, що люди починають звідти виїжджати, свідчить про відсутність там можливостей для повноцінного життя. Звичайно, порядок слід відновлювати. Безумовно, коли є така можливість, то мирним шляхом. А якщо вже проходить операція з відновлення порядку, то необхідно вжити всіх заходів, щоб цивільне населення від цього не страждало. 

— Якими методиками ви користуєтеся, проводячи моніторинг? Як отримуєте інформацію і як її перевіряєте?

— Насамперед це інформація, яку ми отримуємо самі як першоджерела. Сьогодні ми — єдина система, в якої є монітори на Сході України. Це дозволяє зрозуміти, що реально відбувається. Там, де фізично бути неможливо, ми проводимо повторну перевірку інформації, отриманої від наших партнерів — міжнародних організацій (наприклад, від моніторингової місії ОБСЄ), від національних інститутів України. Якщо інформація, отримана, як мінімум, із двох-трьох джерел, збігається, то ми вважаємо її такою, що відповідає дійсності. 

—Чи є зараз у вашої групи доступ у Крим?

— По Криму працює окрема група. Доступу немає. Але є контакти з людьми, котрі там живуть, із громадськими організаціями, які моніторять ситуацію, прямі контакти з представниками кримськотатарського народу. У XXI ст. є великі технічні можливості для моніторення ситуації і без фізичного доступу. Крім того, ми зустрічаємося з людьми, котрі виїхали з Криму. Дізнаємося про причини.

Як і в попередніх доповідях, ситуації в Криму приділено велику увагу. Крим ми розглядаємо виключно виходячи з резолюції Генасамблеї ООН 68/262 про територіальну цілісність України. У звіті відзначено погіршення там ситуації з правами людини. Порушуються свободи волевиявлення/висловлення, переміщення, совісті. Ми знаємо про напад на українську православну церкву, що відбувся близько двох тижнів тому. Особи, відомі своїми проукраїнськими поглядами, піддаються постійним погрозам. Особливо це проявляється в неможливості реалізувати своє право на освіту українською мовою, на працевлаштування. Відповідно, для цих людей звужуються можливості на реалізацію культурних та інших прав. Усе це призводить до погіршення ситуації в Криму. Плюс законодавча невизначеність. Українське законодавство там уже не діє, а російське тільки має запрацювати. Крім того, між ними є розбіжності, а нерідко й протиріччя. У результаті виникає правова невизначеність, що також негативно позначається на загальній картині.

— Після публікації попереднього звіту комісії російське МЗС заявило, що ООН виправдовує неправомірні дії української влади на Сході країни. А президент Білорусі О.Лукашенко відзначив, що в ньому не зафіксовано як порушення прав людини припинення подачі прісної води в Крим. Якої реакції ви очікуєте тепер?

— Ми не пишемо доповідь у розрахунку на ту чи іншу реакцію. Наше завдання — наскільки можливо, встановити факти й зафіксувати їх. А вже сприйняття звіту може бути різним у кожної країни. 

У нинішньому ми торкаємося цього питання. Насправді йдеться не про питну воду, а про призначену для зрошення земель. Крім того, умови, на яких вона подавалася туди раніше, відрізняються від нинішніх. Усе не так просто. На жаль, не маючи доступу в Крим, ми не можемо об'єктивно оцінити, як припинення подачі води вплине на ситуацію там. Проблему води відбито в доповіді як факт. І надалі ми це вивчатимемо. 

Взагалі ж, реєстр проблем в Україні — від громадянсько-політичних до соціально-економічних і культурних — нині дуже широкий. Але ще раз повторюю: поки що є надія на те, що через політичний діалог ці питання вдасться вирішити мирним шляхом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво