ВЕСНЯНИЙ ЗИГЗАГ МОДИ

Загальний закон весняного відновлення гардероба, чинність якого неспроможне було б зупинити навіть скасування самої весни, не зумовлений ні погодними, ні іншими умовами й умовностями. Для його беззастережного виконання цілком досить тих найдавніших інстинктів, що закладені в кожній представниці прекрасної статі. Адже є ще й щорічні тижні високої (і не дуже) моди, проведення яких про наближення весни сповіщає найнедвозначнішим чином.

Починається звичайно з Парижа. Протягом чотирьох днів модельєри, журналісти та найдорожчі (в усіх сенсах цього слова) клієнти розриваються між численними показами. Найбільший ажіотаж наперед викликала колекція Джона Гальяно. І не дивно. Адже на тлі загального економічного спаду, і особливо жалюгідного стану справ в індустрії розкоші, доходи Будинку Діор, який Джон нині очолює, за минулий рік зросли на 41 відсоток. І подивитися там справді було на що: китайські мотиви фантастичним чином перепліталися з версальською розкішшю, викликаючи при цьому найбезпосередніші асоціації з японськими гейшами, цирковими клоунами та майстрами кунг-фу. Причому немислимих розмірів головні убори та височенні платформи справді вимагали від моделей спортивно-акробатичної підготовки. Щоправда, критикам подобалося розмовляти про комерційні успіхи цього дизайнера, а не про естетичні достоїнства його колекції.

Проте загальне захоплення викликав ювілейний показ, яким схудлий і помолоділий Карл Лагерфельд відзначив 20-річчя свого перебування в Будинку Шанель. Легкий серпанок флера, яким посивілий чарівник огорнув свої моделі, виявився найкращою атмосферою для розквіту сучасної класики. Найтонший, розшитий золотими нитками шифон, вишуканий крій, коштовності, відбиток їхньої романтичної елегантності в аксесуарах для деяких були несподіванкою. Проте образ легендарної Коко, здавалося, незримо був присутній на цьому показі. Вона б гідно оцінила знамениті костюми, які зберегли всі дрібні відмінності стилю Шанель і водночас мали явний відбиток творчості Лагерфельда.

Як завжди захоплено прийняли колекцію Валентино. Неодмінний квітковий малюнок, шифонові крила метелика, витончений силует — усе це теж дуже добре впізнавали. І саме це змушує жінок, за словами Сюзі Менкес, редактора відділу моди International Herald Tribune, зітхати і вмирати від захоплення. Проте, на думку тієї самої Менкес, колекція Емануеля Унгаро була явно перевантажена нескінченними оборками, воланами, набивними та штучними квітами, капелюхами неймовірних розмірів. Щоб створити щось подібне, Унгаро, на думку дуже авторитетної критикеси, довелося змішати Сальвадора Далі, Енді Уорхола, Шехерезаду і «Мою прекрасну леді». Результат вийшов відверто ваговитим і зухвалим. А мотив сигарети, затиснутої між жіночими губами, що пролунав багаторазово, — і зовсім вульгарним.

Зате Кристіан Лакруа, балетні пачки якого викликали цілком однозначні асоціації з Моцартом, створив дуже елегантну й гармонійну колекцію. Хоча й не заслужив настільки високої оцінки, як Жан Поль Готьє. Після того, як пішов Ів Сен-Лоран, трон казкового принца царства моди порожній, хоча охочих зайняти його чимало. І зараз, схоже, на неофіційну коронацію більше шансів саме в названого хуліганом Готьє. Показово, що його весільну сукню демонструвала Летиція Каста, «улюблена наречена» Сен-Лорана. Щоправда, сукнею це прозоре боді, розшите перламутровими гудзиками, назвати взагалі не можна, тому що й фата, і намисто виявилися значно довшими за те, що здалеку можна було б вважати за спідницю.

Паризькі покази викликають дедалі більше чуток і розмов, проте тенденції моди на наступний рік найяскравіше видно на подіумах Нью-Йорка й Лондона. Саме там з’ясувалося, що повальне захоплення немислимим міні стане головною тенденцією осені-зими 2003 року. Чи то дизайнери всерйоз повірили в невідворотність глобального потепління, чи то в такий спосіб вирішили відвернути чоловіків від військових приготувань, але факт залишається фактом — навіть у діловому костюмі спідницю пропонують значно коротшу за піджак. Принаймні саме такої концепції дотримується Майкл Корс і чимало інших американських і британських дизайнерів.

Наступною загальною тенденцією для більшості показів стане торжество геометрії. Почасти це виявлятиметься в складному графічному забарвленні, а почасти — у мудрому рельєфі моделей. Нерідко обидва ці прийоми об’єднуються, і тоді агресивність непримиренної графіки, особливо в чорно-білому виконанні, як, приміром, у Йоші Ямамото, досягає небезпечного рівня. Більш гуманні дизайнери використовують у своїх моделях червоно-бежеву гаму або ж пом’якшують чорно-біле протистояння сірими чи рожевими розводами. Досить часто неодмінну наявність чітких геометричних фігур у моделі забезпечують застосуванням техніки печворк, найпопулярнішим матеріалом для якої виявилася різнобарвна та різнофактурна шкіра.

Втім, необхідну порцію геометрії можна отримати і за допомогою помітного візерунка на колготках, які будуть різнобарвними, товстими та теплими. Проте носити їх слід зовсім не з мікроспідницями, а з трикотажними сукнями-туніками, які одягають поверх светрів, що найприродніше виходить в Софії Кокосалаки. Ці сукні непогано виглядають також і з леггінсами, які цілком заслужили своє право на чергове пришестя.

Іншим елементам гардеробу актуальності, як і раніше, надають величезні помітні гудзики, зубасті блискавки, коміри та оторочки з пір’їн. Хутра стало значно менше, ніж у попередніх колекціях, і захисників прав тварин це надихнуло. Зате джинси є в дуже багатьох колекціях, щоправда, відразу впізнати їх можна далеко не завжди. Адже колірна гама, при дотриманні необхідної геометрії, стриманістю зовсім не відрізняється — переливається золотом, глибоким фіолетом, неоновими відтінками диско та космічним металиком. Після цього буйства фарб очі з вдячністю відпочивають на спокійних пальто з верблюжої шерсті, які за всіма ознаками стануть хітом прийдешнього сезону. Не менш популярний буде й атлас, а також будь-які тканини з атласним блиском.

Перегляди колекцій, які нещодавно були привілеєм вибраних, нині стають дедалі доступнішими широким масам. Йдеться вже не лише про телебачення та Інтернет, а навіть про мобільні телефони. Зокрема, деякі оператори вже пропонують своїм клієнтам підписку на регулярне отримання фотографій із найпрестижніших показів прямо на екран мобільного телефону. Щоправда, для цього телефон повинен, принаймні, мати екран.