«ВЕРВОЛЬФ»: І ВСЕ Ж ТАКИ ЗАМАХ НА ГІТЛЕРА!

Поділитися
Сьогодні мало яка газета не пише про «Вервольф», майже не залишилося телеканалу, байдужого до таємниць Вовка-Перевертня...

Сьогодні мало яка газета не пише про «Вервольф», майже не залишилося телеканалу, байдужого до таємниць Вовка-Перевертня. По-хорошому заздрю нинішнім колегам-журналістам: коли я починала цю роботу, особи в цивільному відвідували редакції і — ні, не забороняли — радили не публікувати такого-то автора на таку-то тему. Низький уклін редакторам — друкували, аж гай шумів!

Та якщо чесно, нинішній сплеск популярності гітлерівської ставки нагадує каламуть переповненого пляжу-жабника. Найчастіше в ньому стільки безпорадного борсання, стільки ліні й щонайдикіших фактів зі стелі, що майже з розчуленням згадуються недавні паломництва екстрасенсів на «Вервольф». «Там досі під землею живуть мутанти, живляться космічною енергією...»

Мутантами хоч можна розважитися, а що цікавого сьогодні в Інтернеті, сповненому дезінформації? «Вервольф» продають!» «Ставку вже продано...» Популярну тему затиснули в кулаку як безпрограшний квиток.

Не суєта суєт, не газетні сенсації, а робота пліч-о-пліч — ось чого чекає й заслуговує «Вервольф».

1939 рік... Німецький фізик Отто Ган із колегами відкрив ділення ядер урану. Два фатальних шляхи пролягли перед людством — до атомного казана, чи, як сьогодні сказали б, до ядерної енергетики. І до атомної бомби... Над світом уже палахкотіла заграва Другої світової війни...

Саме так можна було б почати розповідь про ланцюг таємничих подій, які по тому відбуватимуться в одному дивовижному куточку української землі. За восьмим кілометром шосе Вінниця—Житомир, вибраним для будівництва ставки — кришталевої мрії Гітлера з часів «Майн кампф», яку він назве через пристрасть до всього вовчого «Вервольф»...

Та повернімося в наше сьогодення. І возьмімо до рук таку прозу, як будівельні нормативи, прирівняні до закону, що зобов’язують контролювати природну радіацію в житлі.

Наука стверджує, що сьогодні природна радіація дає жителям України до 70 відсотків сумарного річного опромінення, тоді як техногенна, постчорнобильська — не більше п’ятнадцяти. Грамотність і дотримання законодавства дозволять зберегти — лише в рамках одного покоління! — до півмільйона життів.

А чому раптом «Вервольф» — і радіологія?

У тому-то й річ, що зовсім не раптом.

Можна лише дивуватися, чому більш ніж за півстоліття ніхто не проконтролював радіацію в житлі Гітлера. Адже причини різкого погіршення його здоров’я, що, вочевидь, збігається з перебуванням у ставці під Вінницею, досі інтригують медиків та науковців. Катастрофічне, ніби прискорене старіння... Раптова поява непереносності світла і шитий на замовлення кашкет із захисним козирком... Порушення координації, проблеми з горлом, дихальними шляхами та багато іншого... Плюс одна дивина: лейб-медики фюрера не на жарт стурбовані, а з нього ейфорія б’є через край:

У «Вервольфі» я почуваюся як ніколи добре!

Чи не здається весь цей «букет» занадто схожим на так зване радіаційне збудження? Чи не спливають у пам’яті слова чорнобильських медиків, які характеризували сплетення постопромінених недуг як... прискорене старіння організму?

Щоб усе стало зрозуміло, послухаймо Науковий комітет з питань дії атомної радіації при ООН: «Хоч як парадоксально, але велику дозу опромінення людина може отримати, перебуваючи у власному житлі. Джерелом слугують підстильні грунти або не перевірені належним чином будівельні матеріали».

Говоримо про Гітлера — власне здоров’я на умі.

Гаммаспектрометрія — це розвідка за всіма трьома типами випромінення: альфа, бета, гама. Почнемо з останнього. Його вимірює дозиметр. Можна відповідь подати в цифрах. А можна інакше: тихо і любо. Не тільки все, з чого будували «Вервольф», а й гранітні шари під ним надзвичайно спокійні за гамма-фоном.

А якщо поглянути на природну радіацію, альфа-випромінювання? Ось тут — увага! Перед вами типові проби використаного в будівництві граніту. У радіологів здивовано округляються очі: «Який активний радій!..»

Дивовижно хитрий і підступний камінь! Радій у ньому справді разів у десять активніший, аніж зазвичай у гранітах.

Для жителів найближчих сіл, робітників місцевого кар’єру цей граніт цілком безпечний. Але що таке активний радій? Він потужно перетворюється на наступний елемент, радій-226, важкий радіоактивний газ. Без кольору, смаку, запаху. У 7,5 разу тяжчий за повітря. Страшенно любить накопичуватися в погребах, підвалах.

Або... у найглибшому бункері, цьому накопичувачі, врубаному в граніт персонально для Гітлера.

А фюрер же беззахисний саме перед внутрішнім альфа-опроміненням через дихання! Під час Першої світової війни він потрапив у газову атаку, і його дихальні шляхи, слизова оболонка очей назавжди обпалені. А здорова слизова ж і дихальні — це єдиний захист від радіації.

Може, все це — щонайчистіша випадковість?

Та занадто вже чітко вишикуваний парад збігів.

Ніколи і ніде на ставках фюрера не знищували німецьких будівельників. Лише на «Вервольфі» по закінченні робіт зібрали провідних спеціалістів, улаштували на їхню честь урочистий обід, нагородили, посадили в літак... І в повітрі рвонув вибух.

Будматеріали бункера Гітлера і бункера для простих смертних, поза центральною надсекретною зоною, принципово відмінні. Останній практично безпечний.

І, нарешті, хто ж вибрав цю землю для будівництва ставки, для Гітлера — рівносильної вироку? Не хто інший, як... Герман Герінг, відповідно до закону про наступність від 29 червня 1941 року, потенційний глава рейху. Якщо в когось ще залишилися сумніви, поїдьте на ставку самого Герінга, що неподалік «Вервольфу», і повчіться, як треба будувати. Здавалося б, та ж сама архітектура бункерів, але ні грама граніту ні в бетоні, ні в грунтах ! Тільки галька, вагонами доставлена з морських узбереж. Тобто кремній — камінь здоров’я...

У книзі генерал-майора Ганса Дьорра «Похід на Сталінград» є два надзвичайно важливих документи. Перший — план літньої кампанії, з яким верховне командування прибуло у «Вервольф» (директива №41 від 5 квітня 1942 року). Наступ — на Кавказ, Грозний, нафту. Гітлер ніколи не змінював затверджених планів. Але ось другий документ. У «Вервольфі» сталося безпрецедентне: на хвилі незрозумілої ейфорії він відкидає директиву № 41 і оголошує нову, №45, від 23—30 липня. У чому різниця? Наступати на Кавказ і на Сталінград одночасно! Фюрера заносить, він жене геть Гальдера та Йодля, які опиралися його волі. Він може все, захопить Індію й Іран!..

…А спекуляції навколо «Вервольфа» наростають як снігова куля. Можливо, все це насторожує серйозні канали інформації, зокрема зарубіжні. Можливо, спрацьовує конформізм. Німці, наприклад, побоюються самого слова «Вервольф» — так називалася підпільна терористична організація наприкінці рейху. Все правильно. Але чому забуто німецьких будівельників-професіоналів з організації «Тодт»? Адже хто-хто, а вони розуміли, що споруджують Гітлерові, однак «Вервольф» побудовано таким, як є! Пильної уваги заслуговує особа Фріца Тодта, талановитого інженера та рейхсміністра, засновника цієї організації, який уже в листопаді 1941 року заявив Гітлерові: «Мій фюрере, війну програно. Будь ласка, закінчуйте її дипломатичним шляхом». І через три місяці Тодт загине в дивній авіакатастрофі.

Шведи, чиї науковці першими в Європі стали працювати над проблемою природної радіації в житлі (у радіології навіть є такий термін — «шведська проблема»), комплексують із приводу Карін фон Канцтов, першої і палко коханої дружини Герінга. Як їхня співвітчизниця насмілилася покохати наці! Однак Герінг, найімовірніше, саме у Швеції зацікавився радіологією настільки, що згодом став курирувати ядерну програму рейху.

Як розтопити нордичну відстороненість скандинавів і переконати хоча б принести квіти на братську могилу, в якій почивають їхні співвітчизники, розстріляні разом із радянськими військовополоненими й іншими будівельниками «Вервольфу»? Адже саме норвежці з «Тодт», що тонко вгадали можливості цієї землі, задіяли найбільш згубний чинник проти Гітлера!

«Вервольф» — особлива точка на карті світової історії. Звідси колесо війни з муками, але нарешті повернуло до вибавлення. Рівно за місяць перед цим на запитання міністра озброєнь Альберта Шпеєра про терміни одержання атомної бомби фізики відповіли: «Два роки і належна підтримка...»

Але тих наступальних місяців і років у запасі, на щастя незагиблих і народжених у майбутньому, вже не буде...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі