ВАРШАВА: ВІД КАВ’ЯРНІ ДО КНИГАРНІ

Перше приємне враження громадянина України, який перетнув кордон із сусідньою Польщею, — це добре освітлення автодоріг на всьому шляху від прикордонного Замосця до столичної Варшави. Якщо ж до цього додати ще й високу якість асфальтового покриття та чудову розмітку дороги, обладнаної білими та червоними світловідбивачами, то поїздка перетворюється на приємну подорож у справжню європейську країну.

Сучасне порівняння вуличного освітлення у Польщі та в Україні — явно не на нашу користь, хоча ще 10—15 років тому поляки мали ті ж самі проблеми, яких ми ось уже десятиліття ніяк не можемо подолати. А країна-сусідка успішно просувається в економічному розвиткові.

Завдяки злагодженій та ритмічній роботі міського транспорту, основу якого становлять сучасні й висококомфортабельні автобуси «MAN» і «NEOPLAN», де передбачено проїзд інвалідам у візках та батькам із дитячими колясками, можна вчасно потрапити на будь-яку імпрезу, що їх не бракує у півторамільйонному місті по обидва боки Вісли.

Одна з таких імпрез, які прославили польську столицю на весь світ, — варшавський музичний фестиваль «Jazz Jamboree», що проходить щороку у міському будинку науки і культури. Цю споруду побудовано в післявоєнні роки радянськими зодчими за проектом будинку Московського університету, і вона є сьогодні однією з візиток Варшави.

Мені вдалося поспілкуватись з одним із постійних організаторів цього фестивалю впродовж кількох останніх десятиліть паном Мареком Каревічем, який чудово володіє російською мовою, у його приватному джазовому кафе «Тигмонт», де щовечора грають молоді й талановиті джазмени. «Джаз для мене — це все моє життя, — каже пан Марек. — Уже 45 років я граю джазову музику і викладаю її основи молоді. Протягом цих років записав і випустив декілька грамплатівок. У кафе, яке я перетворив на джазовий клуб і з радістю надаю для виступів різним музикантам, діє постійна виставка моїх фотопортретів відомих джазменів, що виступали на сцені «Тигмонту». Це кафе відоме не тільки всій Польщі, воно займає 27 позицію серед 100 найвідоміших джазових клубів Америки, Голландії, Іспанії, Норвегії, Португалії, Росії. Я тішуся, що сучасна молодь захоплюється джазом, тому впевнений — він розвиватиметься й надалі. Нинішні 20-літні грають не гірше від своїх старших наставників, які торували шлях у 60-х роках минулого століття, але молодь привносить у джаз своє сучасне відчуття музики. Я сорок років присвятив організації джазових фестивалів у Варшаві. Тепер інші повинні продовжити цю справу».

На вибір варшав’ян своє меню пропонують близько 150 різноманітних барів та ресторанчиків, які змагаються між собою не ціною напоїв та закусок, а рівнем обслуговування й оригінальністю та спеціалізацією закладу. До речі, середня вартість вечірнього відпочинку становить тут 10—25 злотих. Багатьом мешканцям столиці такі ціни по кишені, тому столики варшавських кав’ярень порожні нечасто.

Якщо ж людина не бажає у вечірній час багато їсти, вона може провести своє дозвілля за цікавою книжкою. У Польщі книговидавництво давно звільнене від податку на додану вартість. Крім спеціалізованих книгарень, яких у Варшаві чимало, на вулиці Маршалковській, у самому центрі столиці, до послуг книголюбів відкрито триповерховий «Будинок книги», де можна знайти все що завгодно: від газет і журналів до багатотомних енциклопедій та цікавих книжок на різну тематику, а також музичні касети і компакт-диски. Книжкові магазини відвідують люди різних вікових категорій та рівня освіти. Я бачив книжку з історії України у перекладі польською, дослідження різних авторів з окремих складних моментів польсько-українських відносин першої половини ХХ століття, фотоальбом із репродукціями старих листівок з краєвидами Львова.

У варшавських книгарнях продаються словники всіх європейських мов, включно з українською та білоруською, але найпопулярніші в поляків сьогодні —російська й англійська. Столична школа іноземних мов активно агітує людей записуватися на курси мовного навчання, її гасло — «Мова полегшує стосунки». Наша західна сусідка, що вмостилася між західною та східною частинами Європи, намагається якомога більше скористати з вигідності свого географічного розташування. І це їй вдається.

Окремо варто розповісти про варшавську торгівлю. Маленькі магазинчики, які впритул розмістилися у самому серці відновленої після Другої світової війни польської столиці, Старему Мясті, щодня, без вихідних, пропонують польським та іноземним туристам сувеніри з символікою Польщі й Варшави, прикраси із бурштину й скла, художні вироби майстрів з металу, дерева та інших матеріалів.

А для варшав’ян та всіх гостей польської столиці останніми роками відкрилося декілька європейських гіпермаркетів, у яких представлене все необхідне для людини. В цих «містах серед міста», розміщених у різних районах Варшави, — справжній рай для любителів покупок. Тут для вибору необхідного товару однієї-двох годин буде замало. Тому чимало родин спеціально приїжджають робити закупки в машинах, для яких передбачені величезні площі під автостоянки. В гіпермаркетах сусідують фірмові магазини з дорогим високоякісним іноземним товаром і зали самообслуговування покупців, у яких вони без спеціальної план-схеми довго шукатимуть потрібну річ між стелажами, заповненими продовольчим та промисловим крамом. Саме тут я вперше побачив продаж промислових товарів на вагу. У нас така практика існує тільки для «секонд-хендівських» речей, а в польських гіпермаркетах так можна купити компакт-диски, фотоальбоми, посуд глиняний та з «нержавійки», скло, білизну, пластмасові й шкіргалантерейні вироби тощо.

У таких магазинах, де безліч найменувань товарів, дуже часто проводяться спеціальні одно-дводенні акції та знижки цін на окремі вироби. Про них широко оголошується, тому рекламний ринок Варшави — насичений. Усе це робиться для заохочення варшав’ян купувати. А торгівля, як відомо, — рушійна сила економіки.