У Стратегію розвитку Києва закладено індикатори, що не відповідають світовій практиці

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
© Андрій Товстиженко, DT.UA
Розробники Стратегії розвитку Києва до 2025 року поклали в основу виміру рівня розвитку міста два індикатори - валовий регіональний продукт (ВРП) та індекс комфорту життя (ІКЖ).

Вибір першого - досить суперечний, адже для людини важливіше не те, скільки виробляють мартени та елеватори, а реальне співвідношення її зарплати або пенсії з цінами на продукти, платою за ЖКП і за проїзд у транспорті, пише у своїй статті для ZN.UA директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко. За його словами, у всьому світі рівень розвитку країни визначається за індексом людського розвитку (щорічно його оприлюднює ООН), куди входить три показники: добробут (дохід на душу населення, відкоригований за цінами), рівень освіти (грамотність і загальний) і тривалість життя. На цьому тлі ВРП - швидше виробничий або бізнес-показник, а аж ніяк не соціальний.

Другий індикатор, ІКЖ, взагалі доморощений, він винайдений розробниками спеціально для Стратегії. Туди входить 16 показників: довжина ліній громадського транспорту, площа доріг (% території), число приватних автомобілів (на кв. км), кількість постраждалих у ДТП (на км), протяжність водопроводу, каналізації, електричних мереж (чомусь немає тепломереж), площа житлофонду, тривалість життя і захворюваність, шкідливі викиди, відношення числа учнів до числа вчителів, рейтинговий показник якості освіти, кількість злочинів, число музеїв і кінотеатрів.

Стратегія обіцяє, що за 15 років ВРП зросте у 2 рази, а ІКЖ - в 1,7 рази. Якщо першу цифру ще можна виправдати, зробивши екстраполяцію за зростанням ВРП за попередні роки, то зростання індексу комфорту нічим не обгрунтоване, більше того, за деякими показниками викликає, м'яко кажучи, здивування.

Наприклад, площа доріг повинна збільшитися у три рази при незмінній площі міста. Фактично це означає, що кожна існуюча вулиця повинна бути розширена у три рази або, що на тих, відносно невеликих площах, відведених під забудову, треба прокласти удвічі більше доріг, ніж зараз є в Києві.

В цілому вибір показників для індексу комфорту далеко не повний. У розділі екології не враховуються площі парків, пляжів, приміських лісів та інші рекреаційні показники. Немає оцінок щодо стадіонів, басейнів, спортивних залів. В одну купу звалено маршрути трамваїв та лінії метро, ​​хоча обсяг перевезень у них відрізняється в десятки разів.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Олександра Сергієнка «Київ: стратегія смислів чи набір декларацій?»

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі