У нове життя — в дизайнерському вбранні

Давно не доводилося бачити такого розмаїття молодіжного одягу, поєднання різноманітних кольорів і ліній. Хоч скільки шукай, не зустрінеш жодного схожого комплекту. Тим часом приміряння і демонстрація нового вбрання відбувалися не на подіумі, не в модному салоні, а в скромному приміщенні Таращанського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. І демонстрували гарний модний одяг не професійні моделі, а випускниці інтернату. От тільки дизайнери, які індивідуально для кожної дівчинки розробили й виготовили зразки модних комплектів і прикрас до них, — справжні: Т.Карамболь і Абра Кадабра. У співпраці з представництвом доброчинної організації «Кожній дитині» в Україні молоді дизайнери вирішили по-своєму підтримати дітей-сиріт. Вони взяли під свою опіку випускниць одного з будинків-інтернатів, вирішивши не тільки подарувати підліткам гарне вбрання, а й навчити їх жіночої премудрості — вдягатися модно й гарно. Разом зі своїми підопічними дизайнери з’ясували уподобання своїх юних замов­ниць, дали поради, потім зняли мірки. І от, нарешті, тепер, коли дівчатка вже попрощалися з інтернатом і почали навчання в Таращанському професійному училищі, їм піднесли довгоочікувані подарунки — комплекти одягу з прикрасами.

Коли Світлана і Лариса, Марина і Катя, Тоня і Надя, Таня і Олена перевдяглися з цілком добротного, але стандартного (так би мовити «ширвжиткового») одягу в подароване їм убрання, то постали перед своїми старшими подругами значно гарнішими. А ще — дуже різними, продемонструвавши тим самим, що недаремно старалися молоді дизайнери. Останні, розробляючи моделі суконь, брючних костюмів, ураховували все — від особливостей постави до кольору очей. Дівчатка ж зізнавалися, що ніколи раніше не надавали особливого значення порадам: як одягатися, як доглядати за речами, щоб вони прослужили довше. Тепер — інша річ. Треба знати, як випрати, почистити, випрасувати гарне вбрання. А ще з’ясувалося, що між випускницями якось не заведено було говорити про одяг, моду (може тому, що й приводів особливих не було?). Зате після «перевдягання» вони відверто милувалися одна одною і вже суто по-жіночому обговорювали стиль, фасон і колір.

Утримання і виховання дітей в інтернатах останнім часом піддають гострій і багато в чому справедливій критиці. Сьогодні взято курс на те, щоб на зміну цим установам прийшли сімейні будинки, прийомні сім’ї. Але доки існують інтернати, треба думати, як зменшити негативні наслідки перебування в них, які так позначаються на індивідуальності вихованців. Фахівці провели невеличке опитування щодо того, які подарунки надсилають в інтернати дітям. Виявилося, що дарують чимало, особливо — напередодні свят. Але переважно це солодощі, іграшки, книжки. Мало робиться для того, щоб якось компенсувати брак сімейного виховання, виявляти індивідуальні особливості кожної дитини, сприяти її розвиткові. Одяг — це теж індивідуальність, особливо для дівчаток. Безплатна допомога молодих дизайнерів виявилася дуже доречною. Дівчатка, які виросли в інтернаті, не менше за одноліток із благополучних сімей люблять гарні модні речі. Тому слідом за першою подарованою партією одягу дизайнери готують наступну, удвічі більшу — для 23 дівчаток-підлітків. Нагородою за їхню працю стала щира радість тих, хто вступає у нове життя.

Дизайнер Тетяна Карамболь і представник доброчинної організації «Кожній дитині» в Україні Тетяна Химченко вважають, що проект довів свою ефективність, контакти творців модного одягу з підлітками виявилися плідними. У їхніх планах — продовжити почату справу, аби згодом те, що поки є винятком, стало правилом. Щоб усі випускниці будинків-інтернатів могли вступити в нове життя в одязі від дизайнерів. Наприклад, можна було б зібрати всіх випускниць будинків-інтернатів разом і провести дефіле. Це допомогло б дівчаткам-підліткам самоутвердитися, поспілкуватися одна з одною, а дизайнерам була б гарна реклама. Але для цього потрібно, щоб у кожному інтернаті, а не тільки в одному, з’явилися люди, готові допомогти дітям.