Теорія і практика безкоштовних порад

Бувають у житті ситуації, коли справді потрібна порада. Ні-ні, це не тоді, коли ви готуєтеся полежати на дивані з книжечкою, замість займатися корисними, але малоприємними домашніми справами. Чи почитати новини у робочий час, замість плодити нікому не потрібні папери. Тут завжди знайдуться доброзичливці з вічним «краще б ти…».

А от коли ваш комп’ютер остаточно вирішив, що він кухонний комбайн, на екрані нового телевізора людські обличчя на всіх каналах тішать погляд густою смарагдовою барвою, а кішка захворіла чимось, що на погляд профана нагадує суміш чуми з коров’ячим сказом — тут, як правило, ви маєте чудовий шанс поспілкуватися зі своїми проблемами тет-а-тет.

Звісно, в ідеалі у подібних ситуаціях повинні допомагати фахівці. Проте звернутися до них не завжди можливо. Наприклад, у випадку з комп’ютером, ви сумніваєтесь у ліцензійній чистоті ваших програм. Ви підозрюєте, що безсовісний торгівець продав вам за 10 гривень компакт-диск не з ліцензійною операційною системою Windows XP, а (страшно сказати)… контрафактне програмне забезпечення. І до остаточного вирішення цього питання ви не хотіли б турбувати службу підтримки відомої корпорації своїми проблемами. Або телевізор, привезений у сервіс-центр, зловтішно підморгуючи екраном, демонструє ідеальні кольори — і без всілякого, помітьте, ремонту. А бездушні службовці не хочуть компенсувати вам катання на таксі із цим гемонським приладом. Себто буває, що доводиться виконувати, м’яко кажучи, малознайому роботу або при виконанні загалом-то знайомої роботи виникають абсолютно нездоланні перешкоди. Добре, коли є родичі-друзі-знайомі, котрі можуть кваліфіковано допомогти, але навіть таке трапляється не завжди. Зрештою, можна вдатися до підручників та довідників, хоча й це не дуже допомагає. Щоби розв’язати реальну і часто достатньо хитромудру проблему, інколи потрібен великий практичний досвід, здобути який за два дні з двох книжок, на жаль, неможливо.

У таких випадках можна звернутися по допомогу та пораду до тематичного інтернет-форуму. Таких форумів нині чимало, набір тем — якнайширший, від акваріумістики до будівництва, від радіоелектроніки і до колекціонування метеликів; хоча найбільше, звичайно, довкола-ІТ-шних. І у багатьох таких інтернет-спільнотах є справжні фахівці у своїй галузі.

Для пошуку бажаного форуму найпростіше скористатися улюбленою пошуковою машиною — серйозні форуми, як правило, мають високий «індекс цитування», тому у результатах пошуку вони займатимуть якщо й не перші, то достатньо близькі до початку місця. Якщо ви хоч трохи володієте якоюсь іноземною мовою (в ідеалі, звичайно, англійською, але можна спробувати й інші варіанти), не соромтеся скористатися іноземними форумами. Навіть якщо ваша лексика та граматика будуть далекими від оксфордських, вам чесно спробують допомогти. Єдиною завадою може стати те, що при спілкуванні зі спеціальних тем потрібне знання спеціальної лексики для уникнення чарівних описових зворотів на кшталт «маленька оранжева штучка у лівому нижньому кутку». При виборі форуму також слід звертати увагу на те, наскільки «пацієнт живий», себто коли востаннє оновлювався форум. Якщо давніше, ніж два-три дні тому — це підозріло, якщо ж минуло більше тижня без нових повідомлень — то форум явно чи то ще не народився, чи то вже упокоївся. Коли ви знайшли приблизно те, що шукали (до речі, ніхто не зобов’язує вас обмежуватися одним форумом), зазвичай доводиться пройти коротку процедуру реєстрації — і рухатися вперед, до скарбниці колективних знань.

Перед звертанням на форум корисним буває подумати, що саме і як саме ви хочете спитати. Запитання має бути чітким та конкретним — щоби на нього можна було більш-менш стисло відповісти. Наприклад, крики душі на кшталт «Як настроїти Windows?» чи «Чому у мене дохнуть рибки в акваріумі?» викликають у інших учасників тільки глухе роздратування. У кращому разі вам порадять щось на кшталт «Читайте літературу», у гіршому — промовчать або вилають. І зрозуміти людей можна — переказувати триста-п’ятсот сторінок довідника чи підручника ніхто не має бажання. Особливо, якщо існують цілі тонни довідників як на будь-якій розкладці, так і в Інтернеті. Тому бажано, щоби запитання стосувалося якоїсь достатньо вузької прикладної проблеми. Також у запитанні, по можливості, слід викласти всю ту інформацію, яка допоможе фахівцеві. Наприклад, замість «У мене не працює телевізор» куди як краще звучатиме «Після останньої грози від телевізора запахло димом і відтоді він не вмикається» і т.д. і т.п. Зрозуміло, що далі вам ставитимуть додаткові запитання, але деталізований опис продемонструє іншим учасникам форуму, що ви серйозно ставитеся до проблеми, а це зазвичай стимулює людей допомагати швидше і краще, і робити це у ввічливішій формі.

Слід завважити: при колективному розмірковуванні проблемою інколи виникають різні думки щодо шляхів її розв’язання. Зазвичай, вони протилежні. Якось знайомий автора звернувся на форум з описом глюків свого комп’ютера. І отримав одинадцять безапеляційних відповідей, що вказували на дев’ять різних деталей. На щастя, чотирьох деталей із дев’яти на комп’ютері не було ніколи — це значно спростило пошук. Певних правил для з’ясування, на чиєму боці істина, не існує, але у дискусії, яка розпочнеться після оголошення протилежних думок, слід звертати увагу на наявність та рівень аргументації, використовуваної сторонами. Пам’ятаючи, що фраза «сам ти дурень» аргументом, вочевидь, вважатися не може.

До речі, про лайку у форумах. Якщо ви людина нова і не встигли нікому нічим насолити, а вас раптом голосно вилаяли без очевидних причин, не варто надавати цьому особливого значення. Це, зазвичай, пов’язано не з вашими особистими якостями, а з розумовими потенціями невідомих хлопця чи дівчини, які перебувають на складному етапі життєвого самоутвердження. Можливо, вже п’ятдесятий рік. Така лайка — частина тих неминучих ризиків, на які людина наражає себе, звертаючись до незнайомих людей по поради. В жодному разі не слід вступати у свару — місцевих ідіотів і так усі знають, а, дискутуючи із ними, можна завоювати й собі частину їхньої репутації. Якщо хтось дістає сильно і регулярно, варто написати модератору, а коли останній нічого не робить — пошукати інший форум. Якщо ж вас безпричинно лає один із модераторів — з такого форуму слід тікати якнайшвидше. Бо, окрім того, що це саме по собі погано, ймовірність наявності на цьому форумі нормальних фахівців дорівнює нулю, оскільки хам зазвичай веде себе з усіма однаково, а витрачати час та сили на допомогу людям і при тому вислуховувати (в сенсі, перечитувати) неввічливі тиради не буде ніхто.

Дуже невдячна справа — лікування за допомогою форумів. На будь-яке ваше запитання матимете одну розумну відповідь — «Зверніться до лікаря!» і багато корисних — «Прикладайте грілку! Натирайте льодом! Уринотерапія вас урятує! Негайно прочистіть чакри!» — і все це дуже авторитетним тоном. При тому жертва громадської опіки має необережність виконувати декотрі із порад. Якщо кількість «довколамедичних» форумів зростатиме, вже незабаром вони зводитимуть у могилу не менше людей, аніж реклама лікарських засобів у газетах та на телебаченні.

Слід пам’ятати, що у форумах люди зовсім не зобов’язані відповідати на ваші запитання — вони не просто не отримують за це жодної винагороди, крім моральної, але й витрачають свій час, ресурси, доступ до Інтернету і т.д. не тільки, аби поспілкуватися з іншими фахівцями, але й щоби вам, за змогою, чимось допомогти. І навіть за цей порив слід бути вдячним. Хоча не забувати при тому: пораду, як правило, легше давати, аніж її дотримуватися. І відповідальність за втілення в життя усіх блискучих ідей доведеться нести вам, а не модератору форуму.