Танцюйте разом із сонцем

Подивіться, народні танці з’являються в різних куточках світу: іспанець танцює не так, як швейцарець, шотландець — як теньєрівський німець, росіянин — не так, як француз або азіат... Звідки взялася така різноманітність танців? Вона народилася з характеру народу, його життя і роду занять. Народ, життя якого гордівливе та бранне, виражає ту ж саму гордість у своєму танці; в народу безтурботного і вільного така сама безмежна воля і поетичність.
М.Гоголь
Танцювальне мистецтво
народилося на світанку
людства і відтоді стало візитною карткою нас, людей. Адже мало хто з тварин чи птахів уміє танцювати. Танці — гармонія і краса, танці — це вираз душі танцівника, танці — один зі способів спілкування людини... Це жива мова, якою говорить людина з іншими людьми, зі світом та з собою самою.
Покровителька танцю — міфічна богиня Терпсіхора. І роботи в неї чимало, адже у світі існують найрізноманітніші види танцю: класичний, характерний або народно-сценічний, власне народний, гротесковий, історико-побутовий або бальний, акробатичний, ритмопластичний тощо...
Танці корисні для нашого фізичного здоров’я, адже під час ритмічних рухів танцю скорочуються всі м’язи, прискорюється кровообіг, поліпшується обмін речовин. Танці сприяють зменшенню ваги тіла — так, за одне заняття, наприклад латиноамериканськими танцями, ви можете втратити кілограми ваги. Заняття танцями компенсують усі проблеми, отримані нами в спадок від малорухомого стилю життя. Танці особливо корисні тим, хто довго затримується за робочим столом і скаржиться на неприємні від­чуття чи навіть болі у ділянці хребта. Звичайно, танцями захоплюються переважно дівчатка, і це дуже добре, бо саме такі заняття допомагають правильному формуванню судин матки і доброму кровопостачанню цього органа. Доведено, що майже у всіх жінок, які ходили на танці, пологи проходять набагато легше і без ускладнень, ніж у тих, хто такими заняттями нехтував.
Здавна був відомий гармонійний вплив танцю на психічне здоров’я. Сьогодні танець використовується для вираження всього діапазону людських емоцій, думок та установок. Існують кілька видів психотерапії, які у своїй основі мають рухи танцю: танцювальна і так звана рухова терапія, хоча остання включає в себе не тільки танці.
Першою леді танцювальної терапії вважається Меріен Чейс. Вона приходила в палати лікарні святої Елізабет у Вашингтоні і танцювала з хронічними хворими (у 40-х роках минулого століття). Після таких занять учні Меріен відчували гармонію, емоційне звіль­нення і покращання свого душевного стану.
«А чим відрізняється тан­цювальна терапія від танцю?» — запитаєте ви, любий читачу. В танцювальній терапії ми більше цікавимося тим, як ми відчуваємо рух, а не тим, як ми виглядаємо. Танець — це справ­ді естетичний спектакль, що його виконує добре тренований танцівник. А більшість нових людей, які хочуть займатися танцювальною терапією, стверджують: «Я не вмію танцювати»... Проте це не так важливо! Танцювальна терапія — демократична, танцювати можуть усі, вміння танцювати, стать чи вік не мають значення... Психотерапевти використовують такі складові танцю, як вагу, простір і час — для того, щоб розширити креативний і чуттєвий світ свого підопічного. Як правило, ми не володіємо однією (чи більше) зі сторін рухового потенціалу. Цікаво, що люди, які не відчувають своєї ваги, зазвичай відчувають труднощі в тому, щоб змусити свого партнера вислухати їхню точку зору. Людина, яка завжди поспішає, може підсвідомо боятися сповільнюватися, щоб не викликати емоцію, яка її турбує. Дуже важлива для танцювальної терапії присутність людини в теперішньому часі. А ми з вами рідко живемо сьогоднішнім: ми або переживаємо минуле, або живемо надією на прекрасне майбутнє...
Танцювальна терапія сприяє особистісному росту людини, переживанню невідомих раніше почуттів, дає можливість учасникам відчути себе в різних ролях — випробувати різні способи поведінки, осмислити свої особисті проблеми. В нашій культурі ми звикли ставитися до тіла як до речі. В танцювальній терапії тіло сприймається як процес, а не як об’єкт. Танцювальні рухи тіла супроводжуються зміною образів, почуттів, тілесних від­чуттів. Ми навчилися контролювати наше тіло (моральні правила суспільства, в якому живемо, виховання в сім’ї, «а що скаже сусідка Марія Петрів­на?»), надавати йому певних форм, якогось вигляду, стримувати його — і думаємо, що це залишиться без відповіді. А тіло «кричить» до нас перевтомою, головним болем, різними хронічними хворобами! Танцювальна ж терапія запрошує тіло до відвертої розмови, дає йому можливість сміливо виговорити свої проблеми, те, що «накипіло». Як бачите, недарма відомий актор і засновник школи акторської майстерності Михайло Чехов писав, що «...наше тіло є втіленням нашої психіки...». Більшість із нас хибно вважає, що в якийсь момент ми досягнемо успіху і зможемо вискочити із замкненого кола безперервної буденної біганини. Танцювальна терапія працює безпосередньо в тепе­рішньому періоді нашого життя. Ми живемо в тілах, яким властиві розум, гумор і повнота змісту життя. І саме танцювальна терапія відновлює наше право жити повноцінним життям і повністю стати самим собою.
Найчастіше люди приходять на заняття з танцювальної терапії тому, що не відчувають свого тіла. Втрата контакту зі своїм тілом відбувається, якщо людина шукає любові й схвалення від своїх батьків (розвиваючи при цьому систему «повинен—не повинен»), коли людина намагається уникнути кари (розвиток базових зажимів, блоків у тілі та при рухах), коли людина намагається самостійно вижити в досить жорстокому світі (так можуть розвинутися різні варіанти деперсоналізації — відторгнення, неприйняття значимих частин своєї ж особистості). Суть процесу танцювальної терапії полягає у відновленні відчування й усвідомлення. У ході терапії вивчаються такі базові полярності, як «мало-багато», «приємний-неприємний», «добре-погано», і це дозволяє синтезувати їх по-новому. Пацієнти можуть випробувати нові можливості і сфери, яких вони раніше уникали. А французькі терапевти дослідили, що юні закохані і подружні пари, які танцюють разом тривалий час, менше сваряться, в їхніх стосунках більше ніжних почуттів та гармонії.
Якщо у вас є якісь проблеми, про які ми писали в цій статті, або ви хочете поліпшити стосунки зі своїм тілом — відвідайте заняття з танцювальної терапії. А якщо у вашому місті чи селі немає таких курсів, то... ввімкніть музику, яка вам подобається, і спробуйте виразити в танці свої емоції, те, що давно накипіло на серці, — страх висоти чи страх перед маленькою сірою мишкою, відчуття самотності, сварку з найкращою подругою, непорозуміння з батьками чи сварки з коханим.
Рух може привести вас у будь-яку ситуацію, в будь-яку історію, яка так і залишилася незакінченою у вашому житті. Танцювальна терапія допомагає зробити невидиме — видимим, незрозуміле — зрозумілим. Ваше тіло саме будує ваш танець. Наші тіла відображають наші стосунки з життям відверто й точно. Танцювальна терапія дозволяє нам завершити ті кроки, які ми відчуваємо всередині своєї душі, але не можемо зробити в реальності.
Отже, вмикайте музику, танцюйте самі, зі своїми коханими, з дітьми та онуками... і зробіть крок до свого оновленого прекрасного життя!