Сів у машину — пристебнись!

Поділитися
Є такий відомий психологічний феномен, коли, повертаючись додому після більш-менш тривалого життя за кордоном, починаєш іншими очима дивитися на те, що було звичним з дитинства і не помічалося...

Є такий відомий психологічний феномен, коли, повертаючись додому після більш-менш тривалого життя за кордоном, починаєш іншими очима дивитися на те, що було звичним з дитинства і не помічалося. Наше ставлення до автомобільних ременів безпеки — один із таких прикладів. На відміну від багатьох західних країн, включно з нашою найближчою сусідкою Польщею, застосування ременів безпеки за призначенням у нас поки що, м’яко кажучи, не дуже поширене. Як ілюстрацію наведу уривок із розповіді знайомої, котра приїхала разом із чоловіком і двома дітьми відвідати батьків із Норвегії, де нині живе: «Сіли у Борисполі в таксі, пристібнули ремені, таксист побачив і здивувався: «Навіщо ви це робите?» — «Ну, як же, — кажу, — а раптом аварія?..» На що він відповідає цілком серйозно: «Та я ж за кермом!»

Переоцінка власної водійської майстерності та недооцінювання зовнішніх чинників, таких, як непередбачені ситуації на дорозі й помилки інших, не настільки досвідчених водіїв, — не єдина причина того, що до ременів безпеки ставляться як до зайвої бутафорії, накидаючи їх на плече хіба що при під’їзді до посту ДАІ. Кажуть, що зневага, яку виявляють наші водії до цих засобів порятунку життя і здоров’я, прямо пов’язана з недовірою і презирством, що їх вони відчувають до хабарників-даїшників. Не менш поширене ставлення до ременів як до «петель», які обмежують рух і заважають дихати. Окрім того, ходить чимало чуток про те, як непристебнута людина вижила під час аварії, тому що вдало вистрибнула з машини, а от пристебнута загинула. І це незважаючи на результати наукових досліджень, які свідчать, що шанс вижити, перебуваючи всередині, у десять разів вищий, ніж при катапультуванні з машини, і на статистику, відповідно до якої найчастіше причиною загибелі водіїв під час ДТП є удар грудьми об кермо.

Швидкісна зйомка дала змогу зафіксувати, що відбувається з непристебнутим водієм і пасажирами в автомобілі, який на високій швидкості врізується у нерухому перешкоду: менш ніж за дві десятих секунди водій грудною клітиною ламає кермо, а потім обидва — водій і пасажир переднього сидіння — вдаряються головами у вітрове скло автомобіля... Коли я вкотре чую дуже популярну в нас думку, що під час аварії на швидкісній трасі жодні ремені не допоможуть, відразу згадую недавню історію моєї американської знайомої, чию машину, що рухалася трасою зі швидкістю 110 км на годину, збила вантажівка, водій якої не помітив її, змінюючи смугу. Незважаючи на дуже сильний удар, що знищив машину і перевернув її в повітрі на 360 градусів, постраждала, яка на той час була на п’ятому місяці вагітності, відбулася лише синцем на руці. Врятував її пристебнутий ремінь.

Аналіз дорожньо-транспортних подій, проведений у багатьох країнах світу, показав, що завдяки використанню ременів безпеки можливість смерті або отримання важкого поранення зменшується в два-три рази. При фронтальному зіткненні цей показник дорівнює 2,3, при бічному — 1,8, при перевороті — 5. Якщо взяти окремо важкі й смертельні поранення голови, то для пристебнутих пасажирів передніх сидінь вона (можливість) знижується в дев’ять разів! Так і хочеться сказати: «Бережіть голови — пристібайтеся!»

Тим часом щорічний приріст автомобільного парку України становить приблизно 8%. За останнє десятиліття він подвоївся і на сьогодні налічує понад 7 мільйонів одиниць, або 130 машин на кожну тисячу українців. Звичайно, нам поки що далеко до США, де цей показник становить 745 машин на кожну тисячу осіб і власні автомобілі мають понад 90% родин, причому 18% сімей мають три і більше машин (для порівняння, в країнах Західної Європи на кожну тисячу мешканців припадає 500—600 машин). Проте й у нас проблема безпеки руху загострюватиметься в міру нашого наближення до американських і європейських показників «автомобілізації».

На сьогодні в кожному американському штаті, за винятком одного Нью-Гемпшира, діє закон, що зобов’язує водіїв і пасажирів користуватися ременями безпеки. У частині штатів поліцейський має право зупинити машину і виписати штраф за непристебнутий ремінь. У інших штатах це порушення має статус «повторного». Це означає, що вас не зупинятимуть і не штрафуватимуть через непристебнутий ремінь. Але якщо ви порушите якесь інше правило дорожнього руху і поліцейський, котрий зупинив вас, виявить, що ви не пристебнуті, то це порушення додасться до загального переліку.

Статистика свідчить, що приблизно 70% американських водіїв і пасажирів дотримуються закону про обов’язкове застосування ременів безпеки. Найвищий показник «ремінної дисциплінованості» (90%) демонструє Каліфорнія. Секрет тут простий: влада цього штату зметикувала, що «штрафи за ремінь» — ефективний і легкодоступний засіб зменшення хронічного дефіциту бюджету, і зобов’язала поліцейських на мотоциклах патрулювати дороги, заглядаючи у вікна машин. Сума штрафу для непристебнутого водія віднедавна становить тут 300 доларів, непристебнутий пасажир сплачує в казну 150 доларів.

Крім штрафного «батога», американських водіїв виховують і рекламні «пряники». Свою лепту в цю справу вносять творці телешоу і голівудських фільмів. Коли будете дивитися американський бойовик або серіал, зверніть увагу: хай поспішають його герої чи антигерої, перше, що вони роблять, опинившись за кермом автомобіля, це пристібають ремінь (або ж він застібається автоматично — є й такі моделі).

В результаті за майже сорок років, що минули відтоді, коли у США розпочали кампанію із загального застосування ременів безпеки, рівень смертності від аварій знизився з 5,5 смертей на кожні 100 млн. автомобілів (рівень 1966 року) до 1,46 (дані на 2004 рік). Загалом, за підрахунками американського міністерства транспорту, спеціальні засоби захисту автомобілістів, упроваджені за цей час (крім ременів, до них належать надувні подушки, система блокування гальм і зміцнення конструкції кузова), допомогли зберегти життя понад трьохсот тисяч осіб, а це чисельність населення середнього американського міста. Тут доречно зауважити, що надувні подушки, якими оснащено багато сучасних моделей машин, при спрацюванні на малих швидкостях із засобу додаткового захисту можуть перетворитися на знаряддя вбивства або спричинити важке каліцтво — виключно в тих випадках, коли водій або пасажир були не пристебнуті.

Перший в історії ремінь безпеки було встановлено на транспортному засобі марки Volvo ще 1849 року. Перший американський патент на пристосування для забезпечення безпеки автомобіліста було видано 1885 року. Воно являло собою знімний ремінь, який кріпився до сидіння у двох точках і протягувався поверх стегон — прообраз того, що тепер називають двоточковим, або колінним, ременем. Утім, він не набув тоді поширення.

У тридцятих роках минулого століття багато американських лікарів, особливо з числа тих, хто мав справу з жертвами автомобільних аварій, почали встановлювати у себе в машинах саморобні ремені безпеки й вимагати від автовиробників оснащувати ними всі нові машини. Через приблизно ще років двадцять «Форд» першим налагодив випуск автомобілів, оснащених двоточковими ременями. Заслугу в ухваленні цього рішення приписують Робертові Макнамарі, котрий став згодом знаменитим міністром оборони США. Честь винаходу сучасного ременя безпеки належить шведському інженерові Нільсові Боліну (Nils Bohlin), який запропонував у 1958 році конструкцію триточкового ременя, що складається з двох частин — колінної і плечової (одна точка кріплення — біля плеча, дві інші — біля стегон).

Якщо ремені безпеки рятують життя і здоров’я дорослих, то для порятунку життя і здоров’я дітей у цивілізованих країнах всюди застосовуються спеціалізовані дитячі сидіння. Перше автомобільне сидіння для дітей було винайдено 1921 року для знаменитої моделі «Форд Т». Воно дуже відрізнялося від сучасних, мало вигляд мішка, який прикріплювався до заднього сидіння, із ремінцями для фіксації в ньому дитини. 1978 року Теннессі став першим штатом, в якому вимагали, щоб дітей перевозили в автомобілях тільки у спеціалізованих кріслах. Нині аналогічні закони є у всіх американських штатах. У деяких приміських госпіталях батькам не видають новонародженого, якщо їхня машина не обладнана спеціальним крісельцем-колискою для немовляти. Проте й в Америці, на жаль, досі є батьки, котрі ігнорують ці закони і по-дідівському садять дитину собі на коліна, та ще й на передньому сидінні. Як наслідок сотні дітей гинуть щорічно, вилетівши через вітрове скло. Окрім того, регулярні перевірки виявляють, що близько 90% дитячих сидінь кріпляться з помилками, що теж призводить до дитячих смертей і травм. Щоб навчити батьків використовувати дитяче автомобільне крісло правильно, в кожному штаті є спеціальні програми. Очевидно, що нам теж потрібно терміново опановувати й цю науку...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі