Низький політ високого сезону

Очікуйте всього, особливо несподіванок, ризикованих витівок, брутальних жартів — так характеризує гороскоп Рік Мавпи. І не бреше. Сам лише фінал 2004-го (що минув, як відомо, під знаком цієї хвостатої любительки покривлятися) ознаменувався цілим букетом аж ніяк не безневинних «витівок» і «жартів». Принаймні вітчизняний турбізнес від «мавпячих розваг» оговтуватися буде довго.

На будь-які політико-економічні потрясіння туристична галузь реагує дуже чутливо. Що вже казати про такі масштабні пертурбації, якими супроводжувалася торішня виборіада... Воістину моторошним сюрпризом стало стихійне лихо в Південно-Східній Азії. Навіть неспеціалісту зрозуміло: на світовий турбізнес тамтешні події вплинуть більш ніж суттєво. Цілком імовірно, їх наслідком стане глобальний перерозподіл туристичних потоків.

Політичні події, котрі відбувалися у країні, на три місяці — жовтень, листопад і грудень — фактично паралізували роботу галузі. Безумовно, вітчизняні турбізнесмени припускали: президентська кампанія негативно вплине на рівень продажів. Та ніхто навіть уявити не міг, що настільки. А перед Новим роком, коли ситуація прояснилася і фірми налаштувалися надолужити втрачене, зробивши ставку на дорогі напрямки (зокрема і країни Південно-Східної Азії), все з ніг на голову поставила стихія.

Зима й літо в туристичному бізнесі — традиційно високі, тобто найприбутковіші, сезони. «Низький політ» зими 2004/2005 став досить серйозним випробуванням для українських операторів, які працюють із масовими напрямками. Саме вони на цей «гарячий» період підписують договори з авіаперевізниками на чартерні рейси або блоки місць на регулярних авіарейсах. Тож через масові відмови від заздалегідь запланованих поїздок турбізнесмени не лише не одержали сподіваного прибутку, а й зазнали серйозних фінансових збитків.

У досить складну ситуацію потрапили невеличкі турфірми, що працюють у регіонах. Катастрофа — так багато хто з них характеризував перед- і постноворічний стан справ. Іноземці, котрі планували тури, скажімо, у Карпатський регіон, від поїздок відмовилися. Їхній приклад наслідували й мешканці східних областей України (причому йдеться не лише про дорослих, а й про дитячі групи). Масово відмовлялися від поїздок за кордон наші підприємці, які зазвичай вирушали святкувати Новий рік у той-таки Єгипет або ОАЕ. На зовсім уже голодну пайку довелося пересісти вітчизняним готелям, які й так не жирують. Багато з них у цей непростий період стояли порожніми...

Утім, немає лиха без добра. Деякі експерти вважають, що перипетії зими 2004/2005 практично не залишили шансів на виживання турфірмам-одноденкам. Однак при цьому зміцнили й загартували по-справжньому серйозних гравців, які дорожать своєю репутацією. Крім того, наші турбізнесмени чудово розуміють, що помаранчева революція стала неперевершеною PR-акцією, про яку ніхто і мріяти не міг. Отже, цілком логічно очікувати в найближчому майбутньому істотного збільшення кількості іноземних гостей. У світлі обіцяного новою владою спрощення процедури в’їзду до України для туристів із країн Євросоюзу ця перспектива не така вже й ефемерна. Отож, саме час нагадати теперішнім можновладцям про ще одну передвиборну обіцянку — запровадити пільговий режим оподатковування малих і середніх турбізнесменів, які працюють у депресивних регіонах, а також спрямовувати фіксовану частину «туристичних» податків на розвиток туристичної інфраструктури саме тієї області, в якій їх зібрано.

Серед позитивів зими 2004/2005 — впевнений прогрес популярності української гірськолижної «елітарки». Затребуваність курортів «Тисовець», «Буковель» і «Драгобрат» рік у рік зростає, і, цілком можливо, в недалекому майбутньому вітчизняний бомонд почне брати приклад із Президента й зимову відпустку проводитиме саме в Карпатах. А всі українські дітлахи зможуть побувати на батьківщині нашого Діда Мороза — святого Миколая. Саме цієї зими його садибу заклали в івано-франківському містечку Косів — столиці гуцульського краю, яка дбайливо зберігає народні традиції та обряди. Чи зуміє Косів утілити казку в реальність?.. Адже казка може вийти не лише гарною, а й по-справжньому доброю, світлою, людяною. Такою, яких так бракує нашим дітям...