НЕ ГАЛЬМУВАТИ, А ПРИСКОРЮВАТИ

Курортна статистика нинішнього року засвідчує: розвиток Криму як курорту й туристичного комплексу практично зупинився. За даними Міністерства курортів і туризму Криму, кількість приїжджих до Автономної Республіки Крим за 11 місяців 2002 року (4,8 мільйона чоловік) збільшилася порівняно з аналогічним торішнім періодом лише на 10,9 відсотка. Явно не курортний грудень цю ситуацію не змінить: на сьогодні в Криму з 646 працюють лише 110 здравниць, де відпочивають аж 12,6 тисячі чоловік. Кількість організованих відпочиваючих у санаторно-курортних установах порівняно з минулим роком практично не змінилася.

Ситуація непокоїть професіоналів курортної галузі: займаючи майже 4,5% площі України, Крим концентрує близько третини обсягу всіх рекреаційних ресурсів країни, десяту частину ємності всього готельного фонду, 40% ємності оздоровниць, понад третину потоку іноземних туристів всієї України. Кримські здравниці готуються до того, аби наступного року якось змінити ситуацію: шляхом привабливішої реклами, поліпшення сервісу, реконструкції оздоровниць. Міністерство розробило нову концепцію розвитку курорту й туризму в Криму до 2010 року. Проте, вважає міністр курортів і туризму Олександр Таряник, реалізація цих напрямів можлива лише за ефективної законодавчої бази галузі. У Криму не задоволені тим, що депутати ВР України зовсім не врахували пропозиції фахівців автономії під час обговорення закону «Про курорт» (не було ухвалено жодну з більш як 200 поправок!), і він вийшов половинчатий, не працює повною мірою. Аналогічна ситуація може повторитися й із законом «Про туризм».

Громадські слухання за проектом змін до закону «Про туризм» проводилися з ініціативи Кримської асоціації туристичних агентств (КАТА). У слуханнях взяли участь професіонали в галузі туризму з майже 90 туристичних організацій, ЗМІ, представники Мінкурортів Криму, Кримського відділення Російської асоціації туристичних агентств (РАТА), Центру зайнятості Криму, Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в АРК, Спілки підприємців Криму, страхових компаній автономії, Торгово-промислової палати.

Багато уваги у виступах учасників приділялося питанням ліцензування туристичної й суміжної з туризмом діяльності, створенню гарантійного фонду, стану страхування в сфері туризму. У результаті до Верховної Ради України, Кабінету міністрів країни, Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва, Державної туристичної адміністрації надіслано резолюцію громадських слухань із законопроекту «Про внесення змін і доповнень до закону України «Про туризм», у якому кримські туристичні й суміжні з ними курортно-рекреаційні організації «заявили рішучий протест проти спроб монополізувати туристичний ринок». На їхню думку, ухвалення проекту закону в запропонованій редакції завдасть значних збитків і спричинить знищення малого й середнього підприємництва туристичної галузі з таких причин. По-перше, до цього призведе запровадження грошової застави, передбачене в колишньому варіанті законопроекту (ст. 22 Розділу 5 «Гарантійний фонд»). Генеральний директор туристської компанії «Південний тур» Лариса Казаченко вважає заснування такого фонду неправомірним: «Можливо, страховий фонд і потрібний, але оскільки страхові випадки дуже рідкісні, можна було б обійтися на два-три порядки меншими сумами».

По-друге, поділ суб’єктів туристичної діяльності на туроператорів і турагентів залежно від наявності вільних коштів, які не можна безболісно вилучити з обігу на невизначений термін, спричинить те, що одержати ліцензію на туроператорську діяльність зможе лише незначна кількість туристичних компаній. Це, своєю чергою, знизить конкуренцію, фактично монополізує ринок туристичних послуг. У результаті зростуть ціни. Це суперечить п.2 ст.4 цього самого проекту закону, в якому одним з основних напрямів державної політики в туристичній галузі є «створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб’єктів підприємництва», «сприяння розвитку конкуренції, забезпечення виконання в цій галузі антимонопольного законодавства».

По-третє, заборона посередницької діяльності турагентів на користь іноземних юридичних осіб-нерезидентів фактично обмежує вибір партнерів для співпраці кількома великими українськими компаніями. Ці положення проекту закону не сприятимуть формуванню позитивного іміджу України на світовій арені, а також значно ускладнять її вступ до Світової торгової організації та Європейської співдружності.

По-четверте, проектом закону одним з основних напрямів державної політики в туристичній галузі декларується «створення пільгових умов для організації туристичної й екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів і малозабезпечених верств населення». Фактично ж необхідність відшкодування вилучених з обігу значних коштів призведе до «вимивання» з асортименту суб’єктів туристичної діяльності недорогих і малорентабельних туристичних послуг.

Учасники кримських громадських слухань вважають також, що в проекті закону необхідно передбачити: по-перше, можливість пільгового оподаткування туристичних послуг для дітей, підлітків, молоді, інвалідів і малозабезпечених верств населення, а також пільгове оподаткування екскурсійної діяльності; по-друге, із метою прогресивнішого розвитку туристичної галузі в Україні доцільно звільнити від податку на прибуток кошти, які суб’єкт туристичної галузі спрямовує на будівництво й реконструкцію туристичних установ, а також на розвиток туристичних ресурсів.

Представники туристичних організацій Криму переконані: закони країни в галузі курортів і туризму мають бути двигунами галузі, які не гальмували б її розвиток, а сприяли б найшвидшому виведенню її на світовий рівень.