«МОБІЛЬНЕ» ВИХОВАННЯ ПО-ФІНСЬКИ

За оцінками експертів, мобільні телефони з предмета розкоші у Фінляндії давно вже перетворилися на предмет повсякденного ужитку. У 92% будинків є як мінімум один мобільний телефон, але в більшості випадків їхня кількість дорівнює кількості мешканців родини. Виняток становлять лише безнадійно літні люди і зовсім маленькі діти. Причому ці вікові рамки розсовуються буквально з кожною годиною. Не більш ніж рік тому провідні дизайнери і маркетологи фінського концерну Nokia Oyj, чиїми телефонами користується більшість місцевого населення, основний акцент у своїх проектах робили на підлітків, стверджуючи, що ринок мобільних телефонів для дорослих виявився практично повністю насиченим. Тепер розробники взялися за молодших школярів, з’ясувавши в ході соцопитувань, що середній «нормальний» вік, у якому фінські малята обзаводяться власними мобілками, складає... 7 років.

Як вважають шкільні вчителі, три чверті першокласників приходять у школу вже з мобільними телефонами. У старших класах знайти учня без подібного аксесуара практично неможливо. Саме тому в шкільних правилах в останні роки з’явився спеціальний розділ, що обумовлює, як треба користуватися мобілками в школі. Під час уроків адміністрація шкіл вимагає не лише відключати дзвінок, але забороняє також прийом і розсилання СМСок, перегляд оперативної інформації і навіть замовлення піци для шкільного обіду.

Однак протягом навчального дня кожний «мобільний» школяр отримує по кілька десятків повідомлень. І чималу їхню частку становлять батьківські послання. «Як у тебе справи?», «Ти вже пообідав?», «Ти надягнув вовняну шапку?» — сила-силенна подібних запитань покликані символізувати невсипущу батьківську увагу. Насправді ж вони часто викликають у дітей сильне роздратування. Феномену «мобільного» виховання вже присвячені численні соціо- і психологічні дослідження, що попереджають про шкоду надмірного захоплення засобами мобільного зв’язку. В одному дуже популярному у Фінляндії коміксі навіть мокрі підгузники немовля вимагає замінити по мобільному телефону.

Попри те, що мобілки вже є у багатьох фінських дітей, саме їх цього року найбільше замовили Діду Морозу. Втім, якщо сам по собі мобільний телефон купується дітям практично без всяких умов, насамперед із метою забезпечення безпеки і можливості постійного контролю і контакту, то більш «навернені» моделі купуються уже відповідно до особистих заслуг. Так, мрія 10-річного Марселя одержати до Нового року телефон із кольоровим дисплеєм і цілою купою захоплюючих примочок ледь не розсипалася в прах після того, як він загубив свою стару трубку. «Тепер батьки сказали мені, що я мушу довести свою відповідальність, перш ніж вони куплять мені дорожчу модель. І я вже привчив себе щораз після використання вкладати трубку в спеціальну кишеньку на моєму шкільному рюкзаку і добре її закривати». До речі, такі кишеньки мають багато шкільних рюкзаків. І вже не тільки у Фінляндії.